В області молекулярної біології ядерними рецепторами називають клас білків, що знаходяться в клітинах, які відповідають за стероїдні та тиреоїдні гормони і деякі інші молекули. Ці рецептори працюють з іншими білками для регулювання експресії специфічних генів, тим самим контролюючи розвиток, гомеостаз і метаболізм організму.
Ядерні рецептори мають здатність безпосередньо зв'язуватися з ДНК і регулювати експресію сусідніх генів, тому ці рецептори класифікуються як фактори транскрипціїEvans RM (May 1988). "The steroid and thyroid hormone receptor superfamily". Science. 240 (4854): 889–95. doi:10.1126/science.3283939Olefsky JM (October 2001). "Nuclear receptor minireview series". The Journal of Biological Chemistry. 276 (40): 36863–4. doi:10.1074/jbc.R100047200. Регулювання експресії генів ядерними рецепторами, як правило, відбувається лише тоді, коли присутній ліганд — молекула, що впливає на поведінку рецептора. Більш конкретно, зв'язування ліганду з ядерним рецептором призводить до конформаційної зміни рецептора, що, в свою чергу, активує рецептор, що призводить до регуляції експресії генів.
Унікальною властивістю ядерних рецепторів, що відрізняє їх від інших класів рецепторів, є їхня здатність безпосередньо взаємодіяти і контролювати експресію геномної ДНК. Як наслідок, ядерні рецептори відіграють ключову роль як в ембріональному розвитку, так і в гомеостазі дорослих.
Зовнішні посилання
Примітки