«Людина, яку я кохаю» () — радянський художній фільм 1966 року, знятий режисером Юлієм Карасиком на кіностудії «Мосфільм».
Сюжет Живуть разом в далекому місті Благовєщенську троє чоловіків — батько і два сини. Молодшому — Родьці — 15 років. Костя після закінчення інституту, став лікарем і задихається, як він вважає, від «сірості» оточення. А Родька потерпає через неможливість допомогти людям. У будинку з'являється молода жінка Саша, яку приводить Костя. З її появою все змінюється в сім'ї Муромцева.
У ролях Георгій Жжонов — Євген Едуардович Муромцев, батько Кості і Родьки Євген Герасимов — Родька Муромцев Микола Мерзлікін — Костя Муромцев, лікар Тамара Сьоміна — Саша, подруга Кості, вчителька Алла Вітрук — Лігія, подруга Родьки Сергій Ваняшкин — Васька Плотников, друг Родьки Лідія Драновська — продавець взуттєвого відділу Віктор Уральський — пасажир
Знімальна група Режисер — Юлій Карасик Сценаристи — Леонід Завальнюк, Юлій Карасик Оператор — Ера Савельєва Композитор — Юрій Левітін Художник — Олександр Мягков
Посилання