Сусаг (осет. susæg/sosæg секретний) — цар одного з сармато-аланських племен з Наддунав'я або Надчорномор'ї, що жив біля 102 року. Ймовірно брав участь у війні Дакії проти Риму.

Етимологія Ім'я Сусаг присутнє в осетинській мові у вигляді sūsæg/sosæg у значенні «таємний», «прихований», «секретний». Це осетинське слово є похідним від sūs/sosЄ, на думку в. І. Абаєва, старої ірано-тюркської изоглоссой. Див.: Абаєв в. І. Історико-етимологічний словник осетинської мови. — Л.: Наука, 1979. — Т. III. — С. 173. у значенні «мовчання», «безмовність» за допомогою форманту -ægАбаєв в. І. Історико-етимологічний словник осетинської мови. — Л.: Наука, 1979. — Т. III. — С. 173-174.Цагараев М. А. Славних предків імена: Збірник імен східно-іранських народів (від кімерійців до осетинів). — Цымыти: Maskut, 2009..

Історія За словами Плінія Молодшого з листа до римського імператора Траяна, Сусаг зустрічався з дакійським царем Децебалом після походу у Нижню Мезію взимку 101/102 років, передавши йому частину здобичі: Є думка, що Сусаг був царем роксоланШтаєрман Е. М. Рабство в західних провінціях Римської імперії в I-III ст. — М: Наука, 1977. — С. 170.. Однак існує припущення, що він був правителем наддонських алан-танаїтівЯценко С. А. Алани у Східній Європі в середині I — середині IV ст. н. е. (локалізація і політична історія) // Петербурзький археологічний вісник: Скіфи. Сармати. Слов'яни. Русь. — 1993. — Вип. 6. — С. 86.Туаллагов А. А. Закавказький похід алан 35 р. н. е .. / / Вісник Північно—Осетинського державного університету імені К. Л. Хетагурова. — 2008. — № 4. — 108 С.. .

Примітки

Література

Листи Плінія Молодшого: Кн. I—Х / Вид. подгот. Сергієнко М. Е., Доватур А. В. — 1-е изд. 1950 р.; 2-е изд., перераб. 1982. — 407 с. Туаллагов А. А. Закавказький похід алан 35 р. н. е .. / / Вісник Північно—Осетинського державного університету імені К. Л. Хетагурова. — 2008. — № 4. — С. 105-110. Цагараев М. А. Славних предків імена: Збірник імен східно-іранських народів (від кімерійців до осетинів). — Цымыти: Maskut, 2009. — 60 с. Яценко С. А. Алани у Східній Європі в середині I — середині IV ст. н. е. (локалізація і політична історія) // Петербурзький археологічний вісник: Скіфи. Сармати. Слов'яни. Русь. — 1993. — Вип. 6. — С. 83-88.