гнупа Олафсон (Gnupa Olavsøn) (д/н — до 920) — конунг в Ютландії.
Життєпис Основні відомості про цього конунга містяться в праці Адама Бременського «Діяння архієпископів Гамбурзької церкви». Згідно неї Гнупа став правити разом з братом Гирдом після смерті батька. На думку дослідників це сталося десь на початку 910-х років. гнупа згадується в текстах на двох рунічних каменях (DR2 і DR4), споруджених близько Хедебю в Шлезвігу дружиною Гнупи — Асфрід «по королю Сігтрюггу, сину свого, і гнупи».
Також відомо з повідомлення Відукінда Корвайського, що 934 року король Генріх I Птахолов вдерся до Данії, наклав на данів данину і змусив їх короля гнупу хреститися. Ця подія відноситься Відукіндом до 934 року. Згідно «Великої саги про Олафа Трюггвесона», в Данію вдерся Горм Старий і вбив Гнупу, потім інших данських правителів до затоки Шлея на півдні і встановив свою одноосібну владу. Втім все це суперечить хронології Адама Бременського, який поміщав правління сина і наступника Гнупи Сігтрюгга і його поразку в період 915—917 років, тобто в період, коли архієпископом Бремена був Гогер.
З огляду на це частина дослідників припускає, що з огляду на слабкість влади Гнупа міг розділити володіння з сином і ще у 920-х роках продовжувати правити, зокрема в Сілленді (старовинній протодержаві з резиденцією в Рібе). Тож, коли Сігтрюгга було повалено Кнутом Гардекнудом або Гормом, той міг сховатися у батька в Рібе й надалі вони разом протистояли Генріху Птахолову. Відсутність єдиного на той час правління в Ютландії підтверджують численні хроніки. Поразка змусила Сігтригга стали морським конунгом.
Джерела Aksel E. Christensen: Vikingetidens Danmark paa oldhistorisk baggrund; 2. udgave; Akademisk Forlag, Universitetsforlaget i København 1977; ISBN 87-500-1732-2 Adam av Bremen (1984), Historien om Hamburgstiftet och dess biskopar. Stockholm: Proprius, p. 52-3 (Book I, Chapter 48). Saxo Grammaticus. trans. Peter Fisher. Hilda Roderick Ellis Davidson and Peter Fisher, eds. The history of the Danes, books I—IX, DS Brewer, 1998, v. 2, p. 162