Калаус — річка Росії на Північному Кавказі у Ставропольському краї.
Назва Кабардино-черкеською мовою Калаус називався Бавуко — «родюча, багата долина».
Географічні відомості Річка Калаус бере початок на Султанських висотах, зі схилу гори Брик, протікає Ставропольською височиною і є лівою притокою Західного МаничаБазелюк Александр Анатольевич, «», Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата географических наук. Ростов-на-Дону, 2007..
Загальна довжина річки Калаус 436 км, відстань від гирла до впадіння до Західного Манича 141 км, середній ухил 0,0015, ширина русла досягає 40-50 м, глибина до 1,5 м, швидкість течії 1-2 м/с. Калаус має 81 притоку з загальною протяжністю 936 км. Водозбірна площа — 9700 км2. Живлення річки мішане: джерельне, снігове, дощове. Висота весняного розливу над меженью досягає 2,5-2,6 м. Ширина долини коливається від 50 до 100 м. Берега круті, обривисті, подекуди висота досягає 15 м. Це каламутна річка у краї й третя по каламутності річка в Росії, в 1 м3 міститься до 8 кг твердих частинок. За час свого існування утворила на Ставропольській височині Надкалауські висоти.
Річний стік 0,06 км³.
Біля витоку Калауса розташовані майкопські глини, тому вода солона й не придатна для пиття, хоча до відкриття у селі Петровському водопроводу, селяни її все одно вживали.
До будівництва Великого Ставропольського каналу й пуску кубанської води у 1967 році, влітку нерідко пересихала, і ширині доходила до 10 див.
У минулому річка Калаус, досягаючи тальвега Кумо-Маницької западини, розгалужувалася, як й інша притока Манича — Великий Єгорлик. Русло, що йде від цієї точки () на північ й далі на захід, до озера Манич-Гудило, ставало початком Західного Манича; русло, що йде на південь і далі на схід, ставало початком Східного Манича. Згодом на цьому місці була побудована Калауська гребля, що перешкоджає стіканню води Калауса у Східний Манич; таким чином, Калаус став лише притокою Західного Манича.
Притоки (км від гирла)
121 км: річка Айгурка (Ягурка, Ягуры, Малі Ягури) (пр) 175 км: річка Барханчак (балка Великий Барханчак) 194 км: річка Куберла (лв) 233,6 км: річка без назви, в 2 км на ПнЗ від с. Шведино 234,2 км: річка без назви, в 2,5 км на ПнЗ від с. Шведино 253 км: Кисличанська балка — м. Світлоград (пр) 254,8 км: Карамик — м. Світлоград (пр) 255,9 км: річка без назви, у с. Петровське 256,4 км: річка Кугутка (лв) 280 км: річка Грачівка (лв) 296 км: річка без назви, в 3,3 км до північ від х. Гревцов 344 км: річка Чечера (пр) 365 км: річка Великий Янкуль (лв) 406 км: річка Янкуль (Колонська балка) (лв)
Поселення На річці Калаус розташовані два великі міста, Світлоград й Іпатово, а також безліч сіл, таких як Верхній Калаус, Воздвиженське, Сергієвське.
Екологічний стан Русло річки в межах Світлограда й Іпатово сильно забруднена сміттям та побутовими відходами й часто використовується мешканцями прилеглих будинків в якості безкоштовної звалища.Екологічний стан краю.http://www.stavregion.ru/o_stavropolskom_krae/klimat/ecology/ Також відбувається замулення та зменшення пропускної здатності його русла, що веде до затоплення прилеглих територій та зменшення посівних площ й загрожує затопленням села Воздвиженського. Найближчим часом уряд Ставропольського краю збирається виділити грошові кошти на розчищення русла річки.Калаус став небезпечний. http://www.stapravda.ru/20081030/Kalaus_stal_opasen_33877.html
Цікаві факти
На честь річки названі вулиці в Світлограді, Іпатово й селі Дербетовка (Калауська вулиця).
Див. також
Примітки