«Червоний Марс» — перша частина марсіанської трилогії Кіма Стенлі Робінсона; науково-фантастичного роману, який отримав премію «Неб'юла» та Британську премію за наукову фантастику за найкращий роман у 1992 році, а також був відзначений Артуром Кларком як найкращий роман про колонізацію Марса, будь-коли написаний.
Роман описує історію перших 35 років людського життя на Марсі, охоплюючи період з 2026 по 2061 рік, а подальше оповідання продовжиться у книгах «Зелений Марс» та «Блакитний Марс», що стосуються подій після 2061 року. Ця епопея розказана очима членів першої групи, яка висадилася на поверхню Червоної планети з наміром оселитися там назавжди. Ця група, що складалася зі ста осіб із різних країн — переважно американців та росіян, а також японців, іспанців і навіть ямайців — у книзі називається «Перша Сотня»; до неї також входить Джон Бун, який став першою людиною, що ступила на Марс.
Книга поділена на вісім частин, кожна з яких розказана з точки зору одного з «Першої сотні», з особливою увагою до їхніх дій, почуттів та протилежних ідеологій.
Існує проєкт екранізації цієї історії в телесеріал.
Сюжет Оповідь роману починається не в хронологічному порядку, а з опису подій, пов'язаних із вбивством одного з головних персонажів у роки, що настали після висадки на Марс. Лише після цього, у наступній частині, історія Марса починає розгортатися у хронологічній послідовності, починаючи з довгих місяців подорожі «Першої сотні» на космічному кораблі «Арес», який доставив їх до планети.
Далі історія переходить до розповіді про їхнє прибуття та важкі перші місяці на поверхні планети. Протягом цього часу стає зрозуміло, що головною перешкодою для співіснування є постійна боротьба між тими, хто хоче зберегти сувору та пустельну красу Марса, на чолі з геологом Енн Клейборн (яка починає називати себе ареологом), та тими, хто бажає більшою чи меншою мірою змінити поверхню, щоб зробити її придатною для життя людей без потреби в скафандрах. Це зазвичай називають «тераформуванням» планети, тобто створенням її за образом і подобою Землі, з подібною атмосферою, тиском і температурою, а також введенням більш-менш складної біосфери. Групу, яка вирішила це зробити, явно очолює вчений Саксіфрадж «Сакс» Рассел. Ці дебати будуть постійною темою протягом усієї цієї першої книги.
Однак серед «Першої сотні» існує багато інших розбіжностей, головним чином у політичному та духовному плані: Аркадій Богданов пропонує заснувати новий тип суспільства, натхненного анархізмом, яке перевершує земні, тоді як Хіроко Ай, експертка з середовища існування, говорить про духовність, пов'язану з планетою, яку вона називає «Ареофанією», і яка з часом буде широко поширена та змішана з іншими віруваннями.
Технологічні проєкти та майбутні можливості У книзі описано численні проєкти, які, хоча наразі і є науковою фантастикою, цілком здійсненні в майбутньому, включаючи створення космічного ліфта, що з'єднує астероїд із поверхнею планети та використовує потік пасажирів, які спускаються, як противагу для тонн матеріалів, що експортуються на Землю. Крім того, група з «Першої сотні» успішно створює покоління ектогенних дітей, тобто тих, хто був розвинений поза жіночим лоном, у штучному контейнері. Ці діти стають першими, хто народився безпосередньо на Марсі, і принаймні один із них, Касеї, відіграє важливу роль у завершальній частині книги та в наступних романах трилогії. Ще однією вірогідною в найближчому майбутньому можливістю є так зване «геронтологічне лікування», розроблене медичною командою Ахерона, яке полягає в реструктуризації ДНК для уповільнення старіння та лікування більшості хвороб.
Див. також Марс у культурі
Примітки
Посилання Марсіанська трилогія Kim Stanley Robinson: Origins of the Red Mars Trilogy — The Interval, 02016 Official site
Література