Айк Асатрян ( 5 лютого 1900 — 13 грудня 1956) — вірменський мислитель, філософ, сподвижник і близький друг Карекина Наждеха, один із засновників цехакронізму і таронізму. Автор книг і статей з історії Вірменії.
Біографія Народився в провінції Алашкерт, Західна Вірменія.
У шкільні роки вступив до партії Дашнакцутюн, у Єревані видавав партійну газету «Шант» (1918—1919). Брав участь у лютневому заколоті 1921 року, пізніше опинився у Персії, де зустрівся з Карекином Наждехом. Навчався у Берлінській вищій політичній школі, опісля — в Празькому університеті, там у 1930 році отримав звання доктора.
У 1932 році вийшов з Дашнакцутюн, тісно співпрацював з Наждеком і був одним з ідеологів цехакронізму. У Болгарії видавав газети «Орел Тарона» і «Размик». У 1942 році вірменською і німецькою мовами опублікував першу частину своєї книги «Вірменія — арійський форпост у Передній Азії». У 1945 році був заарештований радянськими солдатами у Болгарії та переведений до в'язниці. Звільнився у 1955 році й через рік помер у Софії від інфаркту. Перед смертю тричі прошепотів: «Ах, Вірменія»!
Література Асатрян Г. — Вибране, Єреван, «Амарас», 2004 (вірм.).
Примітки