Ізабелла Французька () або Ізабелла де Валуа (; 9 листопада 1389Agnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest, Volume 3. — Philadelphia: Blanchard and Lea, 1848. — pp. 10-11 — ) — друга дружина короля Англії Річарда II. Після його смерті повернулася до Франції і одружилася з Карлом І, герцогом Орлеану.
Біографія Ізабелла була другою з дочок французького короля Карла VI і Ізабелли Баварської. Згідно зі збереженими свідченнями сучасників принцеса була гарною і володіла вишуканими манерами.
В жовтні чи листопаді 1396 року в Кале відбулося весілля Ізабелли Французької і Річарда ІІ Англійського. Завдяки цьому союзу було продовжене тимчасове перемир'я між Англією і Францією у період Столітньої війни, окрім того за наречену було отримано багатий посаг у розмірі 800 тисяч франків золотомAgnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest, Volume 3. — Philadelphia: Blanchard and Lea, 1848. — p. 15. Попри те, що шлюб був укладений за політичними мотивами, подружжя ставилося одне до одного із симпатією.
Після весілля королева жила у в Віндзорському замку. Через те, що принцеса була юною, шлюб не був консумований. У травні 1399 року Ізабелла переїхала у замок Воллінгфорд (англ. Wallingford Castle), а Річард тим часом провів військову кампанію в Ірландії. Скориставшись його відсутністю, із вигнання повернувся Генріх IV. При підтримці багатьох дворянських родів він організував заколот проти Річарда в результаті королья було скинуто у вересні 1399 року і ув'язнено в Тауер. Ізабелла втекла з Воллінгфорду, була схоплена за наказом Болінгброка і відправлена у Соннінг (англ. Sonning), маленьке село поблизу Редінга.
Після загадкової смерті Річарда в лютому 1400 року, французька рада регентів при недієздатному Карлі VI, вимагала відновити її в правах королеви, на що новий король Генріх IV відповідав, що Ізабелла залишиться в Англії як королева-вдова, допоки їй не знайдуть пару. Він мав намір одружити зі своїм сином, принцом Генріхом, але дізнавшись про це, Ізабелла опиралася. Одягнувшись в траур, вона відмовилася прийняти пропозиціюAgnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest, Volume 3. — Philadelphia: Blanchard and Lea, 1848. — pp. 28-29, і врешті король погодився відпустити її назад до Франції, за умови, що її посаг залишиться в англійській казніAgnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest, Volume 3. — Philadelphia: Blanchard and Lea, 1848. — p. 32.
Через кілька років після повернення на Батьківщину, 29 червня 1406 року, королева-вдова обвінчалася зі своїм кузеном Карлом, герцогом Орлеану. 13 вересня 1409 року Ізабелла Валуа померла після народження дочки Жанни від післяпологових ускладнень.
Родовід
Примітки
Література