Марія Миколаївна Кузнєцова-Бенуа (1880, Одеса — 25 квітня 1966, Париж) — російська оперна співачка (сопрано) і танцюристка українського походження, солістка Маріїнського театру в 1905 — 1917 роках. Учасниця «Російських сезонів» Сергія Дягілєва.
Життєпис Марія Кузнєцова — донька відомого художника Миколи Кузнєцова, племінниця біолога Іллі Мечникова. У першому шлюбі — невістка Альберта Бенуа, у другому — Карепанова, у третьому шлюбі одружена з Альфредом Массне, промисловцем, племінником композитора Жюля Массне, правнучка публіциста і просвітителя Лева Неваховича .
З дитячих років Марія Кузнєцова росла в атмосфері, близькій до мистецтва, в будинку батьків бував Петро Чайковський. Навчалася в балетній школі, потім — співу в Петербурзі, спочатку у італійського педагога Марти, а потім у Іоакима Тартакова. З 1917 року жила у Франції. На оперній сцені дебютувала в 1904 році в Петербурзі (антреприза Олексія Церетелі). У 1905—1915 і в 1916—1917 роках — солістка петербурзького Маріїнського театру . Засновниця Російської приватної опери в Парижі.
Першим шлюбом одружена з Альбертом Альбертовичем Бенуа (1879, Петербург — 1930, Шанхай) Аквареліст, син архітектора Альберта Миколайовича Бенуа. У 1901—1903 навчався на архітектурному відділенні ІАХ. Брав участь у виставках Товариства російських акварелістів (з 1903). Подорожував до Скандинавії, в Альпи, на російську Північ. З 1917 року в еміграції, з дружиною. . Син від цього шлюбу: Бенуа Михайло Альбертович (2 жовтня 1926, Мальзерб).
Творчість Перша виконавиця партій Февронії в опері Миколи Римського-Корсакова «Сказання про невидимий град Кітеж…» та Клеопатри в однойменній опері Жуля Массне.
Найкращі оперні партії:
Антоніда («Життя за царя» Миколи Глінки, 23 листопада 1906 року з Іваном Єршовим та Федором Шаляпіним), Людмила («Руслан і Людмила» М. Глінки, 7 грудня 1908 і 30 вересня 1911 з Ф. Шаляпіним), Ольга («Русалка» Олександра Даргомижського, 18 грудня 1906 з Леонідом Собіновим та Федором Шаляпіним), Тамара («Демон» А. Рубінштейна, 30 грудня 1905, 26 січня 1907 і 18 грудня 1909 з Ф. Шаляпіним), Тетяна («Євгеній Онєгін» Петра Чайковського), Купава («Снігуронька» Миколи Римського-Корсакова), Джульєтта («Ромео і Джульєтта» Ш. Гуно), Кармен (одноіменна опера Жоржа Бізе, на думку критиків, була однією з найкращих на російській сцені), Манон Леско («Манон» Ж. Массне), Таїс (одноіменна опера Ж. Массне), Віолетта («Травіата» Джузеппе Верді), Чіо-Чіо-сан («Чіо-Чіо-сан» / «Мадам Батерфляй» Джакомо Пуччіні), Ельза («Лоенгрін» Ріхарда Вагнера).
Марія Кузнєцова багато концертувала. В 1918 році вона виступала разом з Георгієм Поземковським у Швеції. У камерному репертуарі співачки були твори зарубіжних, російських, українських композиторів, романси Петра Чайковського і Сергія Рахманінова, народні пісні.
Була також танцюристкою, брала участь в «російських сезонах» Сергія Дягілєва. Епізодично брала участь в балетних виставах: в Петербурзі і Москві, в «Театрі на Єлисейських полях» (1914, балетна пантоміма «Легенда про Йозефа» / «Josephslegende» Ріхарда Штрауса). У 1920-х рр. в Парижі та Лондоні давала вечори іспанських танців (танцювала під власний акомпанемент на кастаньєтах, які проходили з великим успіхом; костюми шила за ескізами Л. Бакста).
Залишивши сцену, оселилася в Барселоні, де вела педагогічну роботу і була музичною радницею місцевої опери. Останні роки жила в Парижі.
Примітки
Література
П. Кр. М. Н. Кузнецова и Л. Кавальери. — СПб.: изд. М. О. Вольфа, 1910; Колосов Н. М. Н. Кузнецова в испанских танцах // Театр и жизнь (Берлин). — 1922. — № 8: Старк Э. (Зигфрид). Петербургская опера и её мастера. 1890—1910. — Л.; М., 1940. — С. 54—60; Похитонов Д. И. Из прошлого русской оперы. — Л., 1949. — С. 165—166; Оссовский А. В. Музыкально-критические статьи. (1894—1912). — Л., 1971. — С. 92, 93, 118; Коломийцев В. Статьи и письма. — Л., 1971. — С. 176, 177, 179; Гозенпуд А. А. Русский оперный театр между двух революций. 1905—1917. — Л., 1975. — С. 182, 306; Стравинский И. Диалоги. — Л.: Музыка. 1971. — С. 62; Руденко В. Кузнецова Мария Николаевна // Русское Зарубежье. Золотая книга эмиграции. Первая треть XX века. Энциклопедический биографический словарь. — М.: РОССПЭН, 1997. — С. 317—320; Кузнецова А. С. Мария Николаевна Кузнецова. — М.: Музыка, 1962.
Посилання
http://artway.tv/2012/04/vystavka-krasavicy-russkogo-teatra-krasota-bez-photoshop/ Концерт-нарис "М. Н. Кузнєцова-Бенуа "циклу М. Малькова «Корифеї російської оперної сцени».