Софія з Берґу (? — 31 травня 1126) — княгиня Богемії, дружина Богемського та Оломоуцького князя Отто ІІ. Походила з родини швабської шляхти. Праправнучка Анастасії Ярославни, доньки Великого князя Київського Ярослава Мудрого.
Біографія Софія з Берґу була донькою швабського графа Генріха І з Берґського замку поблизу Еінгена та Шельклінгена, що знаходились на землях західнослов'янських племен (не плутати з іншим князівством Берґ, яке знаходилось в Рейнській області) і його дружини Аделаїди фон Мохенталь. Аделаїда була сестрою маркграфа Діпольда III Вобург.
Була молодшою з трьох доньок Генріха I. Її старша сестра Соломія вийшла заміж за князя Польщі Болеслава ІІІ, а середня Рихеза — за князя Богемії Владиславом I.
Бабуся Софії по батькові була принцеса Софія, єдина донька короля Угорщини Соломона (матір'ю якого було Анастасія Ярославна, донька Ярослава Мудрого).
Князь Владислав I, чоловік сестри Софії — Рихези, в грудні 1113 року, побоюючись свого молодшого брата, Собіслава I, який активно боровся за владу, повернув Отто II Оломоуцьке князівство і запропонував влаштувати шлюб з Софією. Ймовірно, він також обіцяв йому правонаступництво й Богемський престол.
1114 року відбулося весілля Отто ІІ і Софії.
У січні 1125 року Владислав I серйозно захворів. Рихеза переконала свого чоловіка призначити Отто ІІ опікуном його дітей і наступником. Однак під впливом матері Владислава і Собіслава Святослави, Владислав таки змушений був назвати наступником Собіслава.
Після смерті Владислава I, новий князь Богемії Собіслав І почав репресії проти своїх супротивників. Через пів року несподівано помирає Рихеза.
Чоловік Софії Отто ІІ загинув в боротьбі з Собіславом І, який позбавив дітей Отто ІІ і Софії їх спадщини.
Софія виїхала до Швабії, i там померла 31 травня 1126 року.
Діти Євфимія Оломоуцька (1115 — після 1154) — дружина Волинського князя Святополка Мстиславича. Отто III Детлеб (1122 — 12 травня 1160) — князь Оломоуцький з 1140 року. Сватополк (пом. після +1146).
Родовід Соломія веде свій родовід, в тому числі, й від великих князів Київських Ярослава Мудрого та Володимира Великого.
Джерела Bláhová M., Frolík J., Profantová N., Velké dějiny zemí Koruny české, sv. 1, Praha-Litomyšl 1999. Vaníček V., Soběslav I. Přemyslovci v kontextu evropských dějin 1092-1140, Praha-Litomyšl 2007.