Таниі Юн (справжнє ім'я Тетяна Степанівна Максимова-Кошкінська; 28 січня 1903, Чербай, Бадаєвська Волость, Ядринський повіт, Казанська губернія, ЧувашіяНині — в Ядринском районі, Чувашия, Росія. — 6 жовтня 1977) — чуваська театральна та кіноакторка, чуваська драматургиня, перекладачка, мемуаристка.
Життєпис Народилася в сім'ї селянина середняка Стефана Бурашникова. Закінчила військово-спортивну московську школу, працювала інструктором фізкультури у Чебоксарах. У 1924 закінчила студію при Чуваському драмтеатрі.
У 1937 як жінка «ворога народу» була звільнена із театруТани Юн. Аса илес килменнисем [Тани Юн. То, о чём не хочется вспоминать. Воспоминания. На чувашском языке.] // Газета «Хыпар», 1993, февраль, 2.. 5 грудня 1937 трійкою НКВД Чувашії була засуджена заочно за статтею «контрреволюційна діяльність» терміном на 8 років з утриманням у Карлазі. У січні 1940 НКВД Чувашії скасував постанову трійки; була звільнена із зняттям судимості.
Мешкала у Москві.
Родина Чоловік — Яким Максимов-Кошкінський (1893—1975) — чуваський актор та режисер, організатор чуваського театру і студії «Чувашкіно», драматург, перекладач, сценарист, народний артист Чувашії. донька Ізида (1930—1963); дружина поета Петра Градова (1925—2003); онука Тетяна — знялася у стрічці «Операція И та інші пригоди Шуріка» (Л.Гайдая) — роль неспокійної дівчинки Лєни; онук Андрій Градов (нар. 1954) — кіноактор.
Творчість
КІнематограф Знімалися у перших фільмах студії «Чувашкіно». Ролі в кіно 1926 — «Волзькі бунтарі» / — мати 1927 — Сарпіке / — Сарпике(головна роль) 1928 — Чорний стовп / — Уркка 1928 — Вихор на Волзі/ — Мар'є 1930 — «Праля» / — Таїса 1931 — Священна рощі / 1932 — Пам'ятай/ — голова колхозу
1937—1940 рр. майже усі чуваські кінокартини, у яких знімалася Тані Юн, були знищені.
Ролі в театрі Чуваський державний академічний драматичний театр ім. К. В. Іванова «Аристократи» М. Погодина — Сонька «Після балу» М.Погодіна — Людмила «Вовки та вівці» () О. Островського — Глафіра «Платон Кречет» О. Корнійчука — Ліда «Аніса» О. Калгана — Аніса «Отелло» Вільям Шекспір — Емілія Трактирниця «Мірандоліна» Карло Ґольдоні — Мірандоліна «Ліза Короткова» Микола Айзман — Матрьона «Тăван çĕршывра» (У рідному краї) — Маруся
Перекладацька та літературна діяльність Перекладала починаючи з 1935: «Оповідання» Теодора Драйзера, та інших авторів.
У 1972 опублікувала книжку спогадів «Дні та роки минулі» (; перевидана у 2013). У передмові написано: «Гадаю,… я щаслива. Можливо, не всі мої бажання виконувалися. У моєму житті немало було і образливого і гіркотного. Але все ж — щаслива! Тому, що я актриса».
Примітки
Література Антонов М. Асран кайми йĕр хăварчĕ // Коммунизм ялавĕ. — 1983. — 28 кăрлач. Антонов М. Тани Юн — первая чувашская киноактриса // Советская Чувашия. — 1993. — 30 янв. Игнатьева С. Прекрасный дьявол // Чебоксарские новости. — 1993. — 28 янв. Матвеева Г. И стали мгновения историей // Советская Чувашия. — 2005. — 23 июля. Орлов Г. Актриса, тăлмач // Ялав. — 1973. — № 1. Родионов Л. Актриса, тăлмачă, драматург // Коммунизм ялавĕ. — 1973. — 20 нарăс. Романова Ф. Театр, любимый народом. — Чебоксары, 1973. — С. 79.
Посилання
«Тани Юн» Телепередача Валерия Арсентьева, около 30 мин. яхăн, на чувашском языке.
Тани Юн Статья в газете «Питĕр чăвашĕсем»