Е́мі Марсі Біч (, до шлюбу Че́йні; 5 вересня 1867 — 27 грудня 1944) — американська піаністка і композиторка, перша успішна американська жінка-композиторка. Разом з Джоном Ноулзом Пейном, Артуром Футом, Джорджем Чедуіком, Едуардом Мак-Довеллом і Гораціо Паркером становила так звану Бостонську шістірку — коло композиторів, котрі зробили значний внесок у становлення американської академічної музики.
Біографія Народилася у багатій сім'ї у містечку Геннікер, штат Нью-Гемпшир; під керуванням матері спочатку навчилася грати на фортепіано у ранньому дитинстві, уже тоді показавши великий музичний хист. Переїхала у Бостон разом зі своєю сім'єю у 1875 році, де деякий час вивчала гармонію і контрапункт, а потім в основном самостійно вивчала композиторське мистецтво. У 1883 році дебютувала на публіці з оркестром під керуванням Адольфа Ноєндорфа, отримавши захоплені відгуки.
У 1885 році стала дружиною 42-літнього хірурга Генрі Гарріса Обрі Біча і під тиском чоловіка практично перестала виступати, зосередившись на композиції і підписуючи твори ім'ям дружини з додатком до слова «місіс». Чоловік дозволяв Емі Біч давати лише один концерт у рік.
Після смерті чоловіка у 1910 році вирушила в Європу, де виконувала власні твори; повернулась на батьківщину в 1914 році. Останні роки життя провела у Нью-Йорку, брала участь у багатьох музичних і благодійних заходах, померла у 1944 році.
Примітки
Посилання Adrienne Fried Block, Amy Beach, Passionate Victorian: The Life and Work of an American Composer, 1867—1944 (Oxford University Press, 1998) Block, Adrienne Fried: «Amy Beach», Grove Music Online ed. L. Macy (Accessed 1 October 2006), Brown, Jeanell Wise. «Amy Beach and Her Chamber Music: Biography, Documents, Style.» Metuchen, NJ: The Scarecrow Press, 1994.