Геологічна будова та еволюція території Узбекистану відображають складні геодинамічні процеси розвитку земної кори Центральноазіатського складчастого поясу. Формування сучасного рельєфу та структурного плану регіону є результатом тривалої тектонічної взаємодії прадавніх літосферних плит, палеозойського складкоутворення та мезозойсько-кайнозойського осадонакопичення. Континентальні зіткнення зумовили виникнення потужних гірських систем Тянь-Шаню та Паміро-Алаю, а також утворення унікальних металогенічних провінцій. Дослідження цих геологічних комплексів дозволяє реконструювати палеогеографічні умови минулого та з'ясувати закономірності формування колосальних запасів корисних копалин країни.
Загальна характеристика
Територія Узбекистану розташована в межах Урало-Монгольського геосинклінального поясу. Включає епігерцинські гірські споруди Тянь-Шаню і Туранську епігерцинську плиту. Геосинклінальні комплекси Серединного Тянь-Шаню складені в основному теригенними і карбонатними породами девону і карбону, а також магматичними утвореннями. З гранітоїдними породами пов'язані родовища бісмутових і мідно-порфірових руд, з карбонатними — поліметалічні, з вулканогенними — золоторудні родовища.
Геосинклинальні складчасті комплекси
Геосинклінальні складчасті комплекси Південного Тянь-Шаню представлені теригенними породами ордовика-силуру, карбонатними породами девону — нижнього карбону, флішем середнього карбону, моласою пермі, інтрузіями гранітів, ґранодіоритів, сієнітів верхнього карбону — нижньої пермі. На заході герцинські складки Південного Тянь-Шаню розділяються на 2 гілки: північну і південну. В південній зоні виявлені родовища руд вольфраму, молібдену, свинцю, цинку, гідротермальні золоторудні родовища та інші.
Міжгірні западини
У будові міжгірних западин — Ферганської, Ангренської, Приташкентської — беруть участь мезозойсько-кайнозойські платформні утворення — піщано-глинисті, іноді вугленосні, червоноколірні, соленосні, моласа. З цими структурами пов'язані родовища нафти, вугілля, солей, нерудних будівельних матеріалів, сірки, озокериту та інших корисних копалин.
Туранська плита
Туранська плита на території Узбекистану включає плато Устюрт, Бухаро-Хівінську і Сурхандар'їнську депресії та Центральнокизилкумське підняття. Фундамент плити складений нижньопалеозойськими кристалічними сланцями; осадовий чохол — товщею переважно теригенних, карбонатних і соленосних осадів кам'яновугільного-четвертинного періоду. У накладених прогинах вздовж Південно-Тянь-Шанського глибинного розлому, залягають вулканогенно-осадові і флішоїдно-моласові відклади карбону з інтрузіями гранітоїдів. У Центральнокизилкумському піднятті фундамент представлений герцинідами Південного Тянь-Шаню, а малопотужний осадовий чохол — теригенно-карбонатними відкладами крейди і палеогену. Тут зосереджені родовища руд золота, кам'яної і калійних солей, кам'яного вугілля, колчеданно-поліметалічних руд, нерудних будівельних матеріалів, природного газу, флюориту, графіту, бірюзи та інші.
Див. також
Природа Узбекистану Гідрогеологія Узбекистану Гірнича промисловість Узбекистану Економіка Узбекистану Золото Узбекистану Історія освоєння мінеральних ресурсів Узбекистану Корисні копалини Узбекистану Нафта і газ Узбекистану Сейсмічність Узбекистану </div>
Література
Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.
Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. </div>
Посилання
Огар В. В. Регіональна геологія : підручник. К. : КНУ, 2023 Ministry of Mining and Geology of the Republic of Uzbekistan