Монітор «Баїя» (Bahia) початково був замовлений Парагваєм у 1864 під ім'ям «Мінерва», проте був проданий Бразилії коли замовник втратив можливість здійснювати платежі. Корабель брав участь у Війні Потрійного Альянсу 1864–70 проти Парагваю і взяв участь у прориві по Умаїті.
Конструювання і опис «Баїя» був одно-баштовим річковим монітором з металевим корпусом. Довжина корабля від носу до гвинта вздовж ватерлінії складала 53,54 метри. Бімс корабля був 10,72 метри, а його максимальна осадка - 2,36 м. Водотоннажність «Баїя» становила 943 тони. Silverstone, p. 33 Корабель було оснащено тараном. Екіпаж - 125 осіб.Gardiner, p. 406 Корабель мав дві парові машини з горизонтальними двигунами прямої дії, кожен з яких приводив у рух окремий гвинт, використовуючи пару з двох котлів. Двигуни забезпечували загальну потужність у 1640 індикативних кінських сил, що дозволяло «Баїя» розвивати максимальну швидкість у 10 вузлів (19 км/год). Корабель оснащувався вітрилами барка на трьох мачтах та бушпритом.
Озброєння «Баїя» складалося з двох 120-фунтових нарізних дульнозарядних гармат Вітворта. Корабель мав повний броньовий пояс вздовж ватерлінії з кованого заліза, товщина якого змінювалась від 114 міліметрів у центрі до 76 на конечностях корабля. Башта була захищена 114-міліметровою бронею. Як броня поясу, так і башти лежала на 230 міліметровій підкладці з дерева.
Будівництво та служба «Баїя», названий на честь штату Бразилії, спочатку був замовлений Парагваєм британській суднобудівній фірмі Laird Brothers та закладений у 1864 під іменем «Мінерва»Silverstone, p. 37 та заводським номером 326 на верфі у Беркенгеді.Wood, Somervell & Maber, p. 2 Наступного року корабель придбала Бразилія, оскільки після початку війни Парагвай виявився відрізаним від сполучення з зовнішнім світом та не міг відповідно здійснювати платежі. Корабель спустили на воду 11 червня 1865 та завершили роботи 22 січня 1866. 19 лютого 1868 разом з п'ятьма іншими бразильськими броненосцями корабель здійснив прорив по Умаїті, відрізавши парагвайську прибережну фортецю від постачання.
Примітки
Література
Gardiner, Robert, ed. (1979). Conway's All the World's Fighting Ships 1860–1905. Greenwich: Conway Maritime Press. ISBN 0-8317-0302-4. Gratz, George A. (1999). "The Brazilian Imperial Navy Ironclads, 1865–1874". In Preston, Antony. Warship 1999–2000. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-724-4. Holley, Alexander Lyman (1865). A Treatise on Ordnance and Armor. New York: D. Van Nostrand. Silverstone, Paul H. (1984). Directory of the World's Capital Ships. New York: Hippocrene Books. ISBN 0-88254-979-0. Wood, Gerald L.; Somvervell, Philip & Maber, John (1986). "The Ironclad Turret Ship Huascar, Pt. I". In Lambert, Andrew. Warship X. London: Conway Maritime Press. pp. 2–11. ISBN 0-85177-449-0.