Бій під Рацлавицями — одна з перших битв під час повстання Костюшка проти Російської імперії. Сталася 4 квітня 1794 року біля села Рацлавице Малопольського воєводства.
Після того, як у березні 1794 року Костюшко був проголошений у Кракові начальником збройних сил повстання, він зумів зібрати наступні сили: кількість одиницьназва полку і командувачкількість солдатів2 батальйониПіхотний полк Чапського400 багнетів2 батальйониПіхотний полк Водзицького400 багнетів2 батальйониПіхотний полк Озаровського400 багнетів1 батальйонПіхотний полк Рачиньського200 багнетів10 кавалерійських ескадронівПід командуванням Антоні Мадалиньського400 шабель10 кавалерійських ескадронівПід командуванням Магнета400 шабель4 кавалерійські ескадрониПід командуванням Бернацького160 шабель2 допоміжних ескадрониГерцог Вюртембергський80 шабельРазом 2440 осіб
Крім того, Малопольське воєводство виставило 11 гармат і 2000 озброєних косами селян (так званих косиньєрів), які й відіграли вирішальну роль у битві.
Генерал Тормасов переважаючими силами атакував польські війська з фронту. Російські війська наступали традиційним зімкнутим мушкетним строєм: плече до плеча, у кілька рядів. Даний стрій забезпечував густоту й безперервність ведення вогню, проте не давав змоги маневрувати. Костюшко, який брав участь в Американській війні за Незалежність 1775—1783 років, засвоїв більш передову тактику, яку й застосував на полі бою: поляки вели вогонь із природних укриттів, використовуючи переваги ландшафту. Загони косиньєрів під особистим керівництвом Костюшка тим часом непомітно обійшли російський загін і проникли йому в тил. Унаслідок успішної та блискавичної атаки косиньєри захопили всі російські гармати й змусили відступити російські війська. Тим не менш, сили Костюшка були занадто малі, щоб переслідувати загін Тормасова, і російські війська після поразки продовжували дії в Малопольському воєводстві.
Підсумки битви Перемога під Рацлавицями була лише тактичним успіхом, однак підняла моральний дух повстання, до нього приєдналися нові області: більшість польських земель, Литва і Курляндія. Перемога також стала сигналом до Варшавського повстання, яке змусило російські війська покинути столицю Польщі 17 квітня. На честь здобутої перемоги Костюшко присвоїв деяким селянам-добровольцям, які найбільше відзначилися, звання хорунжих, і в честь їхньої звитяги на параді пройшов перед військами в національному малопольському одязі: сукмане — домотканому селянському кожусі. Одним із кріпаків, які брали участь у битві, був Бартош Гловацький, що став згодом національним героєм Польщі.
«Конфедератки», які носили війська польського повстання, і дві схрещені коси стали під час Другої світової війни емблемою польської 303-ї винищувальної ескадрильї.
Сцени битви відображені на панорамі «Рацлавицька битва» у Вроцлаві.
Посилання
Сайт музею-панорами «Рацлавицька битва»