Музей лужицьких сербів (нім. Sorbisches Museum, в.-луж. Serbski muzej) — краєзнавчий музей, розташований в Соляному домі, який знаходиться в місті Будишин, Земля Саксонія, Німеччина. Найважливіша музейна установа з історії лужицького народу.

Будівля музею є пам'ятником історії та культури землі Саксонія (№ 09251011).

Історія Незабаром після заснування лужицької культурно-освітньої спілки «Матица сербська» було вирішено збирати матеріали, що стосуються історії та культури лужицького народу. В 1856 році на з'їзді членів організації «Матица сербська» історико-археологічний відділ Матиці сербської відкрив у Дрездені виставку лужицького прикладного мистецтва «Wendischen Dorf», яка стала основою майбутнього музею. В 1937 році Лужицький дім був закритий нацистською владою, й Музей лужицьких сербів перестав функціонувати. В 1942 році зібрання музею було передано до міського музею Будишину. В 1957 році в місті Гоєрсверді був відкритий Музей лужицької історії та етнографії (Museum für sorbische Geschichte und Volkskunde).

Із збільшенням музейних експонатів Музей лужицької історії та етнографії був перенесений в Будишин до нового Сербського дому.

В 1976 році колекція музею була розміщена в Соляному домі в міському районі Ортенбург. До 1988 Музей лужицьких сербів належав Асоціації музеїв Будишину. Після реконструкції музейного зібрання музей був відкритий у червні 1989 року як самостійна музейна установа.

Наразі Музей лужицьких сербів представляє зібрання з історії лужичан та їх культури. Зібрання музею включає близько 23 тисяч експонатів.

Музей експонує 4 виставки: історія лужичан з давніх часів до сьогодення, культура та спосіб життя лужичан, лужицькі мови, зародження лужицької літератури та лужицьке образотворче мистецтво.

В бенкетному залі регулярно проходять різноманітні культурні та просвітницькі заходи.

Історія будівлі Соляний дім Будишину збудовано в 1782 році, призначався для міського соляного складу. З 1835 року в будинку розміщався Саксонський апеляційний суд. У 1869 році його перебудували і з того часу будівля має сучасний вигляд. Під час Другої світової війни в будинку знаходилось місцеве відділення Націонал-соціалістичної робітничої партії та місцеве відділення гестапо. В часи НДР будівля використовувалась під житло. В 2003 році будівля була відремонтована.

Директори музею

Якуб Шевчик (1900—1908); Міхал Вераб (1908—1932); Павол Недо (1932—1934); Ян Мешканк (1935—1941); Герхард Мьольке (1957—1959); Арношт Ковар (1961—1980); Ганка Фасцина (1982—1992); Томаш Навка (1993—2014); Христина Богушова (з 2014 року).

Література Gisela Brukowa: Sorbisches Museum/Serbski muzej. W: Franz Schön, Dietrich Scholze (wud.): Sorbisches Kulturlexikon. Ludowe nakładnistwo Domowina, Budyšin 2014, str. 382slsl. Horje skočić↑ Rozprawa wo naležnosćach Maćicy Serbskeje. Wućahi z maćičnych protokollow. Hłowna a powštikomna zhromadźizna Maćicy serbskeje 26. měrca 1856. W: Časopis Towaŕstwa Maćicy Serbskeje. Zwjazk 9 (1856), čo. 1, str. 59sl.

Посилання Офіційний сайт музею