Аві́ський за́мок () — середньовічний замок у Португалії, у муніципалітеті Авіш. Збудований у 1214–1233 роках лицарями Еворського братства, що згодом отримало назву Авіського ордену. Став резиденцією магістрів цього ордену. Відігравав роль головної фортеці, що захищала містечко Авіш та орденський монастир святого Бенедикта. Перебудований у XV—XVI століттях. Занепав після заборони чернечих орденів у Португалії (1834) та Португальської революції (1910). Частково відреставрований у 1950—1970-х роках. Збереглися південна, східна й західна стіни міського муру, а також три башти. Основний будівельний матеріал — граніт і сланець. Національна пам'ятка Португалії (1910).
Історія 1211 року португальський король Афонсу II дарував землі Авіша чернечо-лицарському Еворському братству під командуванням магістра Фернанду Анеша, що було залежним від Калатравського ордену. За договором із королем братство мусило збудувати тут замок і заселити цю місцевість.
За легендою, Фернанду Анеш, який шукав місце для будівництва фортеці, знайшов на кручі дерево з двома орлами. Він сприйняв це за гарний знак, назвав місцевість на честь птахів (avis, avēs) і спорудив тут Авіський замок із містечкомAviz, Real ordem militar de S. Bento de // Portugal: diccionario... 1904. V. I., p. 902..
1214 року еворські лицарі переїхали до Авіша й відтоді стали називатися Авіським орденом. До 1233 року під керівництвом магістрів Фернанду Анеша та Фернанду Родрігеша Монтейру було споруджено замок, монастир святого Бенедикта, а також мур для оборони містечка Авіш. Будівництву і заселенню сприяв також еворський єпископ СуейруCastelo de Avis // Direção-Geral do Património Cultural. Ministério da Cultura.
У XV—XVII століттях Авіський замок перебудовувався. 1456 року була споруджена головна башта, сполучена із будівлями монастиря, що згодом належала магістру ордена. 1473 року король Афонсу V дозволи частково знести башту Еворських воріт, яку перетворили на голубник. «Лузітанська агілогія» 1625 року згадує, що у Авіський замок мав 5 башт і 7 воріт. 1654 року башту, прилеглу до монастиря знесли, оскільки вона загрожувала будівлі.
Під час Реставраційної війни, за правління Жуана IV, північно-східну і південно-східну башти ліквідували, а з їхніх матеріалів спорудили два равеліни на півдні й південному заході. Тим не менш, 1708 року отець Карвалю де Кошта згадує, що Авіський замок мав ті самі 5 башт і 6 брам (Ангельську, Нижну, Еворську, святого Антонія, святого Рока та Хвірткову).
У парафіяльних записах 1758 зазначено, що замок сполучався із міським муром у формі прямокутника; він мав 6 високих башт, частково зруйнованих. Основну фортецю оточували річка та кручі.
1834 року, напередодні розпуску чернечих орденів у Португалії, Авіський орден мав у власності 18 сіл, 49 комендацій і 128 пріорств. Після перемоги лібералів у Громадянській війні усе орденське майно було секуляризоване і продане приватним власникам.
23 червня 1910 Авіський замок отримав статус Національної пам'ятки Португалії. Проте після Португальської революції та повалення монархії комплекс став занепадати. У 1915—1918 роках була знесена стара головна башта, що прилягала до монастиря. 1921 року розвалилася частина міського муру. У 1930-1950-х роках пам'ятка постраждала від новітніх забудов, які прилягали до замкових стін.
Галерея
Примітки
Джерела Almeida, João de. Roteiro dos Monumentos Militares Portugueses. Lisboa, 1948. Correira, Luís Miguel Maldonado de Vasconcelos. Castelos em Portugal. Retrato do seu Perfil Arquitectónico. Coimbra, 2010.
Посилання
Castelo de Avis // DGPC Castelo de Avis // Direção-Geral do Património Cultural. Ministério da Cultura