Мала́йзія () — країна в Південно-Східній Азії, складається з двох частин, розділених Південнокитайським морем:
Західна Малайзія (або Материкова Малайзія) на Малайському півострові складається з 11 штатів і двох федеральних територій, межує з Таїландом на півночі і з Сінгапуром на півдні, до Сінгапуру веде дамба через протоку Джохор. Східна Малайзія (острівна) складається з федеральної території Лабуан і двох штатів Сабах і Саравак, що займають північну частину острова Калімантан (Борнео). Ці штати межують з Індонезією — на півдні та з султанатом Бруней Даруссалам — на півночі.
На материку Малайзія має сухопутний кордон із Таїландом, а на Борнео — з Індонезією і Брунеєм. Малаккська протока відокремлює півострівну частину Малайзії від індонезійського острова Суматра. Острівна частина Малайзії на сході омивається морем Сулу, що відділяє країну від Філіппін.
Малайзія — член ООН, входить у Британську Співдружність націй, Асоціацію держав Південно-Східної Азії, а також в різні регіональні економічні групи і міжнародні ісламські організації.
Природа
Малайзія розташована в екваторіальному кліматичному поясі. Береги низькі, часто заболочені, на північному сході острів Калімантан облямований кораловими рифами. Вздовж узбережжя Калімантану розташовані низовини, в глибині острова — горби і гірські хребти висотою 2000—2400 м (найвища точка країни — гора Кінабалу, 4095 м). Поверхня півострова Малакка горбисто-гориста (висоти до 1000—2000 м, найвища гора Тахан сягає 2190 м). Вздовж узбережжя півострова Малакка простягаються заболочені алювіальні низовини шириною 30—90 км. Клімат країни екваторіальний і субекваторіальний, мусонний.
Фізико-географічне районування За фізико-географічним районуванням світу Малайзія належить до Малаккської (півострівної) області Індокитайської фізико-географічної країни (Західна Малайзія; займає материкову частину території, розташовану на Малаккському півострові) та Калімантанської (острівної) області Малайської фізико-географічної країни (Східна Малайзія; займає північну частину о. Калімантан).
Історія
Малайзія стала британською колонією в 1826 році. Під час Другої світової війни її окупувала Японія. У 1963 році сформована Федерація Малайзія, включаючи Малаю, Сінгапур (отримав незалежність 9 серпня 1965 року), Сабах і Саравак.
Структура федерації і адміністративний поділ
Малайзія — це федерація, яка складається з 13 штатів, одинадцять з яких розташовані на Малайському півострові, а два — на острові Борнео.
Західна Малайзія
Штати Султанат Джохор (столиця Джохор-Бару), код:JH Султанат Кедах (столиця Алор-Сетар), код:KH Султанат Келантан (столиця Кота-Бару), код:KN Султанат Паганґ (столиця Куантан), код:PH Султанат Перак (столиця Іпох), код:PK Султанат Селанґор (столиця Шах-Алам), код: SL Султанат Тренґану (столиця Куала-Тренґану), код:TR Виборна монархія Неґері-Сембілан (столиця Серембан), код: NS Королівство Перліс (столиця Канґар), код:PS Губернаторство Малакка (столиця Малакка), код: MK Губернаторство Пулау-Пінанґ (столиця Джорджтаун), код:PP або PN Федеральні території: Путраджая (нова адміністративна столиця), код:PTJ Куала-Лумпур (колишня столиця і економічний центр), код:KL
Східна Малайзія
Штати Сабах, в минулому Північний Борнео (столиця Кота-Кінабалу, в минулому Джеселтон), код:SBH Саравак (столиця Кучинг), код:SWK Федеральні території: Лабуан (столиця Вікторія), код:LB У 1995 році закладено нову столицю — Путраджая, будівництво якої планувалося завершити 2008 року (негативні економічні явища спричинили сповільнення реалізації намічених планів, однак більшість державних інституцій Малайзії вже перемістилися до Путраджаї). Передбачається, що тут проживатиме не більше 250 тисяч жителів.
Керівники Сім штатів є султанатами і управляються султанами. Правитель Негері-Сембілан носить традиційний малайський титул Янг Дипертуан Бесар (Yang Dipertuan Besar), правитель Перліса носить титул раджа. У дев'яти суб'єктах федерації глава виконавчої влади головний міністр (Ментері Бесар). В інших штатах — губернатор, якого призначає центральний уряд.
З дев'яти монархів кожні п'ять років обирають короля та віце-короля, зазвичай пріоритетом в цьому є вік або тривалість правління. Король Малайзії відіграє переважно ритуальну роль, основні функції управління виконує парламент і прем'єр-міністр. В Малайзії король обирається голосуванням Ради правителів 9 штатів строком на п'ять років.
15-й малайзійський король Мухаммад V був обраний в жовтні 2016 року. Він став першим, хто відрікся від престолу та покинув свій пост до закінчення терміну правління на тлі чуток про його весілля з російською моделлю. Раніше повідомлялось, що 22 листопада 2018 року 49-річний Мухаммад V одружився з 25-річною російською моделлю Оксаною Воєводіною, яка перемогла в 2015 році на конкурсі краси «Міс Москва».
Економіка
Практикується п'ятирічне планування. З 1970 до 1990 року здійснювалася нова економічна політика, в результаті якої кількість населення, яке проживає нижче від рівня бідності, зменшилася з 52 до 17 %. У 1991 р. оголошено амбітний план «Vision-2020», в якому ставиться мета перетворити Малайзію до 2020 р. в індустріально розвинену державу. Основу економіки становлять промисловість (46 % ВВП) і сфера послуг (41 %). Сільське господарство дає 13 % ВВП. Особливо високого розвитку досягли електронна й електротехнічна галузі промисловості (1-ше місце з виробництва електронних чипів і побутових кондиціонерів), складання автомобілів (виробляється власний автомобіль «Протон сага»), переробка нафти і газу (3 місце з виробництва скрапленого газу), текстильна промисловість. Поруч зі столицею ведеться будівництво найбільшого у світі іонного коридору — на кшталт Кремнієвої долини. На світовий ринок Малайзія постачає пальмову олію (перше місце у світі), натуральний каучук (третє місце у світі), олов'яний концентрат і лісоматеріали.
Основні макроекономічні показники Дохід на особу — 4690 доларів США. Зовнішній борг — 39,8 млрд дол. США. На обслуговування зовнішнього боргу витрачається лише 1 % вартості експорту країни, а обсяг короткострокової заборгованості становить понад 30 % резервів Державного банку. Обсяг прямих іноземних інвестицій — 3 млрд дол. Найбільші інвестори — США, Японія.
Основні корисні копалини та їхня переробка Розвідані запаси нафти Малайзії — 4,3 млрд барелів. Малайзійська нафта має низький вміст сірки, вважається однією з найкращих за якістю. Видобувається на шельфових родовищах поблизу Малайського півострова. Щодня в країні видобувають 730 тис. барелів нафти, з яких майже половина експортується. Потужності нафтопереробки наближаються до 500 тис. барелів на добу. Запаси природного газу Малайзії оцінюють в 2,2 млн кубічних метрів (77,7 трлн кубічних футів), видобуток становить 1,36 трлн кубічних футів на рік. Державна нафтова компанія Малайзії — Петронас Її стратегічні партнери — Ексон і Шелл, за участю яких було створено основні нафтовидобувні компанії Малайзії — Ессо Продакшн Малайсія, Сабах Шелл Петролеум, Саравак Шелл Берхад, а також Саравак Шелл/ПЕТРОНАС Чарігалі. Іншими закордонними компаніями, які активно працюють в Малайзії є Амоко, Коноко, Енрон, Інтернешнл Петролеум Корпорейшн, Міцубісі, Мобіл, Мерфі Ойл, Ніппон Ойл, Оксідентал, Статойл, Тексако, Трітон, Петровьетнам. Нафтопереробні заводи Порт Діксон-Шелл (потужність — понад 100 тис. барелів нафти на добу), Малакка-1 (100 тис.) і Малакка-2 (100 тис.), Керт-Петронас (40 тис.), Порт Діксон-Эссо (понад 80 тис.), Лутонг-Шелл (45 тис.). Основні термінали — Бінтулу, Кучінг, Малакка, Пінанг, Порт-Діксон, Порт-Кланг і інші.
Однією з основних проблем нафтової галузі є виснаження запасів. За останні роки в Малайзії не відкрито жодного великого за запасами родовища. З метою активізації геологорозвідувальних робіт уряд в 1998 році ухвалив рішення про зниження оподаткування галузі. Одночасно керівництво ПЕТРОНАС приступило до розробки нової стратегії, основна мета якої — активна участь компанії в зарубіжних проєктах. Так, сьогодні малайзійська компанія вже працює в Туркменістані, Ірані, Китаї, Пакистані, В'єтнамі, Алжирі, Лівії, Тунісі та інших країнах. У квітні 1997 р. малайська інвестиційна холдингова компанія «Петра Хіра» підписала угоду з урядом Татарстану про придбання контрольного пакету акцій нафтохімічного підприємства «Нижнекамскнефтехим».
Фінансово-кредитна система Банківська система країни розвивається на принципах ісламської економіки. За період з 1993 по 1999 рр. активи ісламських банків збільшилися з 2,4 млрд до 34 млрд рингітів. Провідні позиції займає Банк Муамалат Малайсія Берхад. Оскільки за законами шаріату гроші не є товаром і, відповідно, вимагати плату за надання їх в борг вважається порушенням норм ісламської моралі, ісламська кредитна система базується на принципі розподілу прибутку від інвестицій між кредитором і позичальником. Існує два види кредитних операцій: мудараба (фінансова компанія залучає ресурси на депозитні рахунки і вкладає їх в різні проєкти в обмін на суворо обумовлену частку прибутку; якщо бізнес призвів до збитків, то вони відносяться тільки до позичальника) і мушарака (інвестори здійснюють капіталовкладення на пайовій основі і за результатами розділяють між собою отримані прибутки або збитки відповідно до розміру частки кожного учасника).
Традиційні промисли та туризм У країні збереглися традиційні промисли: виготовлення тканин батик та сонгкет, ювелірних виробів із срібла і сувенірів з олова, плетіння. Приділяється велика увага розвитку туризму. Основні центри: о. Пінанг, о. Лангкаві, історичне місто Малакка, національні парки і заповідники.
Транспорт та зв'язок Довжина залізничних колій — 1798 км, шосейних доріг 94 500 км (70 970 км с твердим покриттям, у тому числі 580 км — швидкісні дороги). Автомагістраль «Північ-Південь» (848 км) проходить від кордону з Таїландом до Сінгапуру. 1307 км нафтопроводів і 379 км газопроводів.
Морський торговий флот нараховує 378 суден, у тому числі 61 нафтових і 19 газових танкерів. Основні порти:
Порт-Кланг (найбільший, вантажообіг 49 млн т в 1996 р.) Лабуан Пулау-Пінанг Пасір-Гуданг Куантан Кота-Кінабалу Сандакан Кучинг Сібу Бінтулу
115 аеропортів, з них 6 міжнародних (Сепанг, Лангкаві, Пулау-Пінанг, Джохор-Бару, Кота-Кінабалу, Кучинг). Національна авіакомпанія «МАС» (1971) здійснює польоти в 75 міст світу.
У Малайзії добре розвинена система телекомунікацій та зв'язок. В 1997 р. нараховувалось 2,7 млн приватних абонентів телефонної мережі та 1,45 млн абонентів — юридичних осіб, понад 170 тис. телефонів-автоматів, майже 2,5 млн стільникових телефонів. Телефонний зв'язок забезпечують дві супутникові станції і прокладені по морському дну кабелі в Індію, Гонконг та Сінгапур. Супутники (MEASAT-1 і MEASAT-2) виведені на орбіту за допомогою французької ракети-носія.
Інвестиційна діяльність
Восени 2006 року стартував найбільший інвестиційний проєкт в історії країни. На базі південного штату Джохор буде створено економічний кластер, розвитком якого займатиметься державна компанія «Khazanah Nasional». В перші п'ять років компанія вкладе близько 13 млрд дол., весь проєкт розрахований до 2025 року на суму близько 100 млрд дол. Передбачається, що буде створено близько 800 тисяч робочих місць, а сам штат завдяки двом морським і одному авіаційному порту складе гідну конкуренцію Сінгапуру.
Зовнішньоекономічна діяльність Зовнішньоторговельний обіг Малайзії в 1998 р. становив 133,6 млрд дол. США (в 1997 р. — 167 млрд), в тому числі експорт 74,3 млрд дол. (в цінах ФОБ), а імпорт — 59,3 млрд дол. За обсягом експорту країна займає 19-те місце, імпорту — 17-те місце. Основні предмети експорту: електроніка (близько 50 %), нафта і нафтопродукти, пальмова олія, деревина й вироби з неї, каучук, текстиль. Продукція обробної промисловості становить 81 % всього експорту, сільського господарства — 9,5 %, добувної промисловості — 6,3 %.