Тедді-бої (від — іграшковий, — хлопчик, юнак, підліток чоловічої статі) () — молодіжна субкультура, що існувала в 1954—1958 роках у Великій БританіїRobert, J. «The Teddy boy as scapegoat.» Doshisha Studies in Language and Culture 1.2 (1998): 263—291. і кілька разів переживала відродження в 1970-ті і 1990-ті.
У межах післявоєнного СРСР у них були наслідувачі, яких називали «стилягами».
Історія Термін «тедді-бої» з'явився в 1953 році для позначення молодих людей з робітничого класу, які прагнули наслідувати способи життя «золотої молоді»Джон Кінг, «Людський панк» , 2000 і одягатися за модою епохи Едуарда VII (звідси — «Тедді»).
Типовий вигляд тедді-боя включав «штани-дудочки», сюртук з подвійним коміром, краватка-метелик у стилі вестернів. Тедді-бої відрізнялися агресивною поведінкою, багато хто з них входили до місцевих хуліганських угруповань. У музиці спочатку переваги віддавалися американському блюзу, кантрі і свінгу, пізніше рок-н-ролу і скіфлу, який увібрав у себе стиль тедді-боїв.
До початку 60-х років субкультура тедді-боїв стала зникати, на заміну їм прийшли модиMelissa M. Casburn, A Concise History of the British Mod Movement . Однак в середині 70-х років в Великій Британії субкультура тедді-боїв відродиласяGreased Quiffs and Flick Knives: Growing Up Teddy Boy in 1970s England // «VICE»: з'явилися музичні колективи, які грали рокабілі (як то Crazy Cavan and the Rhythm Rockers), а в Лондоні існував відомий магазин «Too Fast To Live, Too Young To Die», що належить Вів'єн Вествуд і Малкольм Макларену. Це було останнім відродженням стилю, незважаючи на спроби його культивувати на початку 90-х років серед шанувальників бритпопу.
Тедді-гьорл «Тедді-гьорл» () носили драпіровані куртки, спідниці олівцем, довгі джгутики, джинси, плоскі туфлі, спеціальні куртки з оксамитовими комірами, солом'яні капелюхи, камеї брошки, еспадрільї, капелюхи кулі та довгі елегантні сумки зчеплення. Пізніше вони прийняли з американської моди штанів toreador, об'ємні спідниці кола, і зачіски у вигляді кінського хвоста.
Вибір одягу Teddy Girls не був призначений виключно для естетичного ефекту; ці дівчата колективно відхиляли післявоєнну економію. Вони були молодими робітничими жінками з бідних районів Лондона. Як правило, вони залишали школу в 14—15 років і працювали на фабриках або в офісах . Teddy Girls витрачали більшу частину свого вільного часу на купівлю або виготовлення одягу різних торгових марок. Це був головоломний, вибагливий стиль з будинків моди, який запускав лінії одягу високої моди, нагадуючи епоху Едуарда VII.
У 2009 році фотосесія під назвою Teddy Girls була опублікована компанією Oyster, а потім у «Monthly Australia» в 2010 роціArt Monthly Australia in 2010 // «Monthly Australia».
Примітки
Посилання The Edwardian Teddy Boy