Система транскрибування китайських слів та власних назв українською мовою — набір правил транскрипції і транслітерації північного наріччя китайської мови українською абеткою. Система затверджена 26 червня 2019 року Інститутом сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України.

Історія За основу взято систему, створену Іваном Чирком та окремі зміни до неї, запропоновані Надією Кірносовою. Кірносова Н. А. Засади транскрибування китайської лексики українською мовою // Сходознавство. — Вип. 45—46. — Київ, 2009. — с. 38—57. Головною відмінністю оновленої системи у порівнянні із системою Кірносової стало використання апострофа винятково для складоподілу.

16 травня 2019 року відбулась панельна дискусія «Питання українського правопису: східні реалії українською мовою» із обговоренням проблем створення та використання транслітерацій і транскрипцій для східних мов. У дискусії взяли участь Б. М. Ажнюк, О. В. Богомолов , О. І. Скопненко, наукові співробітники Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, експерти Національного інституту стратегічних досліджень, викладачі Київського національного університету імені Т. Шевченка та Київського національного лінгвістичного університету, фахівці зі східних мов, дипломати та перекладачі. Роботу над складанням референтної таблиці складів та супутніх правил транскрибування виконала Євгенія Гобова . Остаточний варіант академічної системи затверджено 26 червня 2019 року на засіданні вченої ради Інституту сходознавства.

27 лютого 2020 року Експертна рада з вивчення Китаю та українсько-китайських відносин при Центрі зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень підтримала доповідь Інституту сходознавства щодо сучасної системи транскрибування власних назв китайської мови.

Відмінності від системи Палладія Окремі зміни в порівнянні з традиційною російською транскрипцією:

Китайський приголосний g транскрибується як українське г (ґ — тільки у власних назвах). Китайське yi передається літерою ї. Китайське i після приголосного транскрибується як українське и (у складах ci, chi, ri, shi, si, zhi, zi) або і (в інших випадках). Апостроф може вживатися як складорозділювальний засіб. Наприклад, якщо при транскрипції двох сусідніх складів одного слова останній закінчується на -н, а наступний починається на голосну, то на стику ставиться апостроф: 长安 Чан'ань, 朋友 пен'ю (у російській мові — твердий знак). Уведені в український контекст китайські імена та прізвища варто відмінювати за нормами української мови: жіночі прізвища залишати без змін, а чоловічі — відмінювати. (На відміну від російської системи, у якій традиційно відмінюються лише імена, але не прізвища.)

Початкова система Кірносової також вводила використання апострофа у таких складах: bie — б'є, dia — д'я, die — д'є, diu — д'ю, mie — м'є, miu — м'ю, nie — н'є, niu — н'ю, pie — п'є. Але в оновленій академічній системі апостроф використовується лише для складоподілу.

Основні положення системи транскрибування Власні імена Китайські імена та прізвища пишуться окремо, у незмінному порядку — прізвище, ім'я: Лі Дачжао, Ван Лі, Сикун Ту, Сима Сянжу.

Власні назви з титулами або шанобливою часткою «цзи», пишуться через дефіс: Лао-цзи, Мен-цзи, Чжуан-цзи тощо.

Неперекладні назви Неперекладні назви класичних літературних пам'яток записуються поскладово: «Лунь юй», «Да сюе», «Дао де цзін». За винятком випадків, коли в назві присутня інша власна назва, що пишеться разом: «Ляочжай чжи ї», та окремих усталених випадків: «Чуньцю», «Мен-цзи» тощо.

Китайські назви та терміни з кількох складів у транскрипції записувати відповідно до складоподілу у китайській мові: «Женьмінь жибао», «Шан'у їньшуґуань».

Для назв торгових марок, брендів, компаній використовувати піньїнь без позначок тонів, наприклад: інформаційне агентство Xinhua, мобільний телефон марки Xiaomi, компанія Huawei тощо.

Відмінювання Відмінюються лише чоловічі власні прізвища та імена з фіналями «-н», «-нь», «-й», «-р». Жіночі власні імена та прізвища не відмінюються.

Відмінювання назв та термінів відповідно до норм правопису української мови за родами номенклатурних назв: (гора) Тайшань — жіночий рід, (озеро) Дунтін — середній рід, (журнал) «Дучже» — чоловічий рід. Винятки становлять окремі власні назви, що вже ввійшли в ужиток у певній формі: (місто) Пекін — чоловічого роду, (острів, провінція) Тайвань — чоловічого роду.

Розмежування складів Для розмежування складів у позиціях, що дозволяють неоднозначне членування, використовується апостроф (відповідно до аналогічного правила у піньїнь), наприклад: zhuan — «чжуань», zhu'an — «чжу'ань»; cuowu — «цо'у» замість «цоу». Апостроф ставиться перед складом, що починається з голосної.

Таблиця передачі ініціалей Таблиця передачі ініціалей в Академічній системі транскрибування китайських слів та власних назв українською мовою: Білабіальні Лабіодентальні Альвеолярні Ретрофлексні Альвеоло-палатальні Велярні глухі дзвінкі глухі глухі дзвінкі глухі дзвінкі глухі глухі Назальні м m н n Плозивні прості б b д d ґ g придихові п p т t к k Африкати прості цз z чж zh цз j придихові ц c ч ch ц q Фрикативні ф f с s ш sh ж r с x х h Апроксиманти л l

Таблиця передачі фіналей Таблиця передачі фіналей в Академічній системі транскрибування китайських слів та власних назв українською мовою: Основна голоснааə∅Кінцевий звук∅iunŋ∅iunŋɻмедіаль∅ a [a] a ай [ai̯] ai ao [au̯] ao ань [an] an ан [aŋ] ang е [ɤ] e ей [ei̯] ei оу [ou̯] ou ень [ən] en ен [əŋ] eng ер [aɚ̯] er і/и [ʅ/ɿ]-i i я [i̯a] ia яо [i̯au̯] iao янь [i̯ɛn] ian ян [i̯aŋ] iang є [i̯e] ie ю [i̯ou̯] iu їнь [in] in їн [iŋ] ing ї [i] i u уа [u̯a] ua уай [u̯ai̯] uai уань [u̯an] uan уан [u̯aŋ] uang о [u̯o] uo уй [u̯ei̯] ui унь [u̯ən] un ун [ʊŋ] ong у [u] u y юань [y̯ɛn] üan юе [y̯e] üe юнь [yn] ün юн [i̯ʊŋ] iong юй [y] ü

Транскрибування піньїнь Таблиця складів академічної системи транскрибування китайської лексики українською мовою (піньїнь та українські відповідники):

Примітка: в дужках наведені варіанти для загальних назв згідно з вимогами Правопису щодо написання «и / і» та «ґ» у словах іншомовного походження, в самій системі вони відсутні. Aa — а ai — ай an — ань ang — анao — ао Bba — ба bai — бай ban — бань bang — банbao — бао bei — бей ben — бень beng — бенbi — бі bian — бянь biao — бяо bie — бєbin — бінь bing — бін bo — бо bu — буCca — ца cai — цай can — цань cang — цанcao — цао ce — це cei – цей cen — ценьceng — цен ci — ци cong — цун cou — цоуcu — цу cuan — цуань cui — цуй cun — цуньcuo — цо CHcha — ча chai — чай chan — чань chang — чанchao — чао che — че chen — чень cheng — ченchi — чи chong — чун chou — чоу chu — чуchua — чуа chuai — чуай chuan — чуань chuang — чуанchui — чуй chun — чунь chuo — чо Dda — да dai — дай dan — дань dang — данdao — дао de — де dei — дей den — деньdeng — ден di — ді dia — дя dian — дяньdiao — дяо die — дє ding — дінdiu — дюdong — дун dou — доу du — ду duan — дуаньdui — дуй dun — дунь duo — до Ee — е ei — ей en — ень eng — енer/r — ер/р Ffa — фа fan — фань fang — фан fei — фейfen — фень feng — фен fo — фоfou — фоу fu — фу Gga — ґа (га) gai — ґай (гай)gan — ґань (гань)gang — ґан (ган)gao — ґао (гао)ge — ґе (ге)gei — ґей (гей)gen — ґень (гень)geng — ґен (ген)gong — ґун (гун)gou — ґоу (гоу)gu — ґу (гу)gua — ґуа (гуа)guai — ґуай (гуай)guan — ґуань (гуань)guang — ґуан (гуан)gui — ґуй (гуй)gun — ґунь (гунь)guo — ґо (го)Hha — ха hai — хай han — хань hang — ханhao — хао he — хе hei — хей hen — хеньheng — хен hong — хун hou — хоу hu — ху hua — хуа huai — хуайhuan — хуань huang — хуан hui — хуей hun — хуньhuo — хо Jji — цзі jia — цзя jian — цзянь jiang — цзянjiao — цзяо jie — цзє jin — цзіньjing — цзінjiong — цзюн jiu — цзю ju — цзюй juan — цзюаньjue — цзюе jun — цзюнь Kka — ка kai — кай kan — кань kang — канkao — као ke — ке ken — кень keng — кенkong — кун kou — коу ku — ку kua — куаkuai — куай kuan — куань kuang — куан kui — куйkun — кунь kuo — ко Lla — ла lai — лай lan — лань lang — ланlao — лао le — ле lei — лей leng — ленli — лі lia — ля lian — лянь liang — лянliao — ляо lie — лє lin — лінь ling — лінliu — лю lo — ло long — лун lou — лоуlu — лу lü — люй luan — луань lüe — люеlun — лунь luo — ло Mma — ма mai — май man — маньmang — ман mao — мао me — ме mei — мейmen — мень meng — мен mi — мі mian — мяньmiao — мяо mie — мє min — мінь ming — мінmiu — мюmo — мо mou — моуmu — му Nna — на nai — най nan — наньnang — нан nao — нао ne — не nei — нейnen — нень neng — нен ni — ніnian — нянь niang —нян niao —няо nie —нєnin — нінь ning — нін niu — ню nong — нунnou — ноу nu — ну nü — нюй nuan — нуаньnüe — нюе nun — нунь nuo — ноOo — о ou — оу Ppa — па pai — пай pan — пань pang — панpao — пао pei — пей pen — пень peng — пенpi — пі pian — пянь piao — пяо pie — пєpin — піньping — пінpo — по pou — поуpu — пу Qqi — ці qia — ця qian — цянь qiang — цянqiao — цяо qie — цє qin — ціньqing — цінqiong — цюн qiu — цю qu — цюй quan — цюаньque — цюе qun — цюнь Rran — жань rang — жан rao — жао re — жеren — жень reng — жен ri — жи rong — жунrou — жоу ru — жу ruan — жуань rui — жуйrun — жунь ruo — жо Ssa — са sai — сай san — сань sang — санsao — сао se — се sen — сень seng — сенsi — си song — сун sou — соу su — суsuan — суань sui — суй sun — сунь suo — соSHsha — ша shai — шай shan — шань shang — шанshao — шао she — ше shei — шей shen — шеньsheng — шен shi — ши shou — шоу shu — шуshua — шуа shuai — шуай shuan — шуань shuang — шуанshui — шуй shun — шунь shuo — шо Tta — та tai — тай tan — тань tang — танtao — тао te — те tei — тей ten — теньteng — тен ti — ті tian — тянь tiang — тянtiao — тяо tie — тє ting — тінtong — тун tou — тоу tu — ту tuan — туаньtui — туйtun — тунь tuo — то Wwa — ва wai — вай wan — вань wang — ванwei — вей wen — вень weng — вен wo — воwu — у Xxi — сі xia — ся xian — сянь xiang — сянxiao — сяо xie — сє xin — сіньxing — сінxiong — сюн xiu — сю xu — сюй xuan — сюаньxue — сюе xun — сюнь Yya — я yan — янь yang — ян yao — яоye — є yi — ї yin — їнь ying — їнyong — юн you — ю yu — юй yuan — юаньyue — юе yun — юнь Zza — цза zai — цзай zan — цзань zang — цзанzao — цзао ze — цзе zei — цзей zen — цзеньzeng — цзен zi — цзи zong — цзун zou — цзоуzu — цзу zuan — цзуань zui — цзуй zun — цзуньzuo — цзо ZHzha — чжа zhai — чжай zhan — чжань zhang — чжанzhao — чжао zhe — чже zhei — чжей zhen — чженьzheng — чжен zhi — чжи zhong — чжун zhou — чжоуzhu — чжу zhua — чжуа zhuai — чжуай zhuan — чжуаньzhuang — чжуан zhui — чжуй zhun — чжунь zhuo — чжо

Шість систем транскрибування b часто записується як [p] замість глухого [b̥ ] d часто записується як [t] замість глухого [d̥ ] w записується як [u], якщо стоїть після приголосних.