Голокост у Мізочі — систематичне винищення євреїв на території селища міського типу Мізоч, окупованого нацистською Німеччиною у роки Другої світової війни.
Нацистська окупація Мізоча та єврейське становище
Окупація Мізоча нацистами відбулася 27 червня 1941 р. За адміністративним поділом містечко увійшло до генеральної округи «Волинь-Поділля» райхскомісаріату «Україна» (Здолбунівський гебіт, який 15 січня 1943 р. ліквідовано і приєднано до Рівненського гебіту)Державний архів Рівненської області, ф. Р.-22, оп. 1, спр. 4. — арк. 39.. Зважаючи на радянські порядки в 1939—1941 рр., прихід німців частина жителів сприйняла як визволення. Свідок Іван Бихалець про цю подію згадував так: {| 27 червня близько 10-ї години ранку в Мізоч увійшла німецька танкова колона. Ніхто їх хлібом-сіллю не зустрічав. Люди повиходили з хат, з цікавістю дивилися на нових «визволителів». Дехто виносив їм на їх прохання яйця, молоко, а вони взамін давали мило, цукерки, цукор. Декого вгощали ромом. Дітвору висаджували на танки, фотографували, пригощали цукерками. Здавалося, то справжнє визволення"Бабій С. Волинські дзвони (УПА в спогадах учасників і свідків). Дубно: Край, 1994. — С. 10.. Становище єврейського населення після окупації відразу погіршилося. Через два дні — 29 червня 1941 р., у Мізочі стався погром, під час якого кілька євреїв були вбитіEncyclopedia of Camps and Ghettos, 1933—1945 : Ghettos in German-Occupied Eastern Europe / vol. ed. Martin Dean. — Washington: Indiana University Press, 2012. — Vol. 2. — р. 1427.. Дослідник Шмуель Спектор зазначає, що погром відбувся 29 липня 1941 р.Spector S. The Holocaust of Volhynian Jews, 1941—1944 / S. Spector. — Jerusalem, 1990. — р. 66.. Регламентацію життя місцевих жителів відображає «Наказ районного коменданта народної міліції міста Мізоча» від 22 липня 1941 р. Згідно документу, наказувалося здати холодну та вогнепальну зброю протягом 24 годин, всім особам «без різниці національності, які будуть допускати грабунки, напади та саботаж іншого характеру»; до 25 липня здати радіоприймачі, велосипеди, друкарські машинки. Без дозволу влади жителям міста не можна було залишати місця свого помешкання. За невиконання вищеназваних пунктів винні карались судом воєнного часуДержархів Рівн. обл., ф. Р.-22, оп. 1, спр. 15. — арк. 2.. Згідно з окремими вказівками (п. 7) наказувалося «жидівському населенню» з 14 років від 22 липня 1941 р. носити на правій руці спеціальні позначки — білі пов'язки з синіми шестикутними зірками. Також від 20 до 7 год. євреям заборонялося виходити на вулицю. У разі невиконання наказу — розстріл. У Мізочі євреї не мали права ходити тротуарами, а при зустрічі з німцями повинні були знімати капелюха. Антисемітська пропаганда розпалювала ненависть щодо євреїв, публікуючи антисемітські статті. Зокрема, гезета «Волинь» (Рівне) у статті «Молодь села Мізоч» звинувачувала «мізоцьких хохлів» за «безмірну любов до жидівства», яке «цілковито залило» містечко за польських та більшовицьких часівМолодь села Мізоч // Волинь. — 1941. — Ч. 13. — 6 листопада. — С. 2..
Створення та розгром мізоцького гетто (березень–жовтень 1942 р.) На середину 1941 р. у Мізочі проживало близько 1050 євреїв (разом з біженцями), в 1921 р. їх кількість налічувала 882 чол.Холокост на территории СССР: энциклопедия / гл. ред. И. Альтман. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Рос. полит. энциклопедия (РОССПЄН): Научно-просвитительный центр «Холокост», 2011. — С. 587.. У березні 1942 р. було створено гетто, у якому було зібрано за різними оцінками від 1,7 тис.Холокост на территории СССР. — С. 587. до 2500 — 3500 тис. євреївEncyclopedia of Camps and Ghettos. — р. 1427.. В Мізоцьке гетто було зігнано також євреїв з сусідніх сіл. Зокрема, про це свідчать дані про 44 знищених євреїв (11 сімей) з с. Дермань, що перебували в мізоцькому геттоMemorial Book of Mizocz (Mizoch, Ukraine). List of People from Derman’, (Ustenskoye Pervoye) Who Were Annihilated in the Mizoch Ghetto in 1942. [Електронний ресурс] // JewishGen. — Режим доступу : http://www.jewishgen.org/yizkor/Mizoch/miz294.html#Page315 . Наявні свідчення про євреїв в Мізочі з сіл Варковичі, Озеряни, Гільча, ПівчеАудіоінтерв'ю з Дмитруком Романом Савовичем (1932 р.н.), жителем смт. Мізоч, 12 серпня 2016 р. // Архів Р. Михальчука; Михальчук Р. Нові свідчення про Голокост в Мізочі (за результатами усно історичного проекту у липні-серпні 2016 р.) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: наук. записки РДГУ. — Рівне: РДГУ, 2017. — Вип. 29. — С. 268.. Функції юденрату та єврейської поліції, створених в Мізочі зводилися до виконання вимог окупантів (збір грошей, цінностоей та інших предметів). Територія гетто охоронялася українською поліцією та була огороджена колючою проволокою, під'єднаною до електрикиUSC SFI VHA, № 38193 (testimony) Mariia Moseichuk.. Не дозволялося ввозити харчі, було спровоковано штучний голод. Різними шляхами євреї намагалися дістати продукти харчування. Бувши малим, єврей Семен Велінгер перелізав через огорожу мізоцького гетто, переодягався в селянський одяг і пас худобу в селян за хліб, картоплю. Потім зароблене приносив сім'ї назад в геттоВелингер С. Лиш плач детей оглашает мертвую тишину // Жизнь и смерть в епоху Холокоста. Свидетельства и документы. Книга 1. / ред. Борис Забарко. К.: 2006. — С. 227., Гошкис Д. О чем трубит шофар. Нетешин. «Терра-си», 1992. — С. 20.. Деякі мешканці Мізоча приносили їжу до гетто, вимінювали або давали просто такМихальчук Р. Нові свідчення про Голокост в Мізочі (за результатами усно історичного проекту у липні-серпні 2016 р.) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: наук. записки РДГУ. — Рівне: РДГУ, 2017. — Вип. 29. — С. 269.. Часто перекидали продукти харчування за огорожу гетто однолітки, які мали товаристські відносини з євреями до окупації. Марія Гуц згадувала: {| «Йдучи в місто, ми брали в кишені або в полотняні торбинки картоплю, яблука і підкидали за огорожу. Може, когось хтось навчив з дорослих, а може додумалися самі, адже в гетто були діти нашого віку, яких ми добре знали, з якими спілкувалися. Іноді, граючись, хтось казав: „Давайте понесем жидам картоплю“. Усі розбігались по домах, хтось не приходив, а більшість приходили з картоплею та яблуками»Лист Марії Трохимівни Гуц до Романа Юрійовича Михальчука від 19.IV.2009 р. // Архів Р. Михальчука.
Допомога євреям неєврейськими жителями, зокрема харчовими продуктами суворо каралася, включно зі смертю. Українець Терентій Парфенюк, який домовився з євреями про нелегальну поставку корови в гетто, мав бути повішений. Вулицями Мізоча його водили з дошками на спині та грудях з написом, що його покарають смертю за зв'язок з євреями, однак донька Терентія випросила в окупантів життя батькаЛист Марії Трохимівни Гуц до Романа Юрійовича Михальчука від 19.IV.2009 р. // Архів Р. Михальчука.. Єврея Гельмана (різника) за таку господарську операцію повісилиKremenets in Struggle and Death. The Destruction of the Jewish Village of Mizoch (My Wanderings and Miraculous Survival) [by Volf Oks (Buenos Aires)] // JewishGen. Режим доступу: http://www.jewishgen.org/yizkor/kremenets3/kre339.html#Page380 . Під час перебування в гетто євреїв змушено працювали на місцевому цукровому заводі та на лісопильні. Оскільки цукровий завод, на якому працювали євреї, за день до ліквідації ще виготовляв продукцію, жертви не думали, що їх будуть знищуватиYIUA (Yad Vashem Archiv) 0.3/2233, Jona Oliker.. Ліквідація гетто відбулася 14-15 жовтня 1942 р. За свідченнями Меєра Розенблата, о 4 год. ранку, коли єврейські працівники з гетто мали йти на роботу, їх не випустили, а наказали зібрати в дорогу харчі на 3 дні та зібралися на площіКруглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016 р. — С. 490.. Згодом євреям повідомили, що їх вивозитимуть на роботи до Німеччини. Відправлятимуть з залізничної станції в МізочіМихальчук Р. Мізоч: трагічні сторінки історії. 1939—1955. — Рівне: видавець О. Зень, 2010. — С. 68.. Тих, хто не хотів виходити з гетто, — розстрілювали. Таким чином, близько 40 чол. було вбито та закопано в ямі поблизу гетто (на сьогодні — вул. Б. Хмельницького біля приміщення радянської школи)Аудіоінтерв'ю з Прищепою Василем Степановичем (1931 р.н.), жителем смт. Мізоч, 6 серпня2016 р. // Архів Р. Михальчука; Михальчук Р. Нові свідчення про Голокост в Мізочі… — С. 268.. Зібраних у центрі містечка євреїв повели в напрямку залізничного вокзалу. Багато з них здогадувалися про смерть, тому по дорозі викидали цінні речі, золото. Ще більше зрозумілими стали плани окупантів, коли колону євреїв завернули в бік цукрового заводу. Саме в цьому місці за наказом німців раніше євреї викопали рів нібито для потреб підприємства. Довжина ями становила 50, ширина — 7, а глибина — 6 метрівГАРФ, ф. 7021, оп. 71, спр. 59. — арк. 5 зв.; Держархів Рівн. обл., ф. Р.-534, оп.1, спр. 3, арк. 196.. Інформація з акту НДК свідчить, що перед розстрілом жертвам наказували роздягнутися, їх підводили групами (сім'ями) по 5-6 чол., змушували лягати лицем вниз, поклавши руки під себе і розстрілювали за допомогою автоматів та пистолетів в голову. 14 жовтня таким методом було вбито 1500 євреїв, а наступного дня 15 жовтня — ще 800. Крім цих жертв ще близько двох сотень євреїв загинули в гетто під час пожежі. За даними цього ж документу до січня 1943 р. в Мізочі були вбиті 3500 чол. єврейського населення. Враховуючи дві сотні знищених в гетто, разом вказувалося про знищення «до 4000 чол.»ГАРФ, ф. 7021, оп. 71, спр. 59. — арк. 5 зв.-6; Держархів Рівн. обл., ф. Р.-534, оп.1, спр. 3, арк. 196.. Хоча такі цифри потребують перевірки та подальших досліджень. Процедура розстрілу в спогадах свідків виглядає інакше. Так, М. Розенблат зазначав, що євреїв змушували по 10 чол. іти по дошкам, які поклали через рів. Під час цього по жертвам стріляли. Частково вбиті, частково ранені євреї падали в рів, який потім засипали вапном та землеюКруглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине… — С. 490.. В. Бідюк стверджував, що біля ями ставили двох євреїв поряд і стріляли в потилицю, щоб однією кулею вбити дві жертвиІнтерв'ю з Бідюком Володимирем Марковичем (1924 р.н.), жителем смт. Мізоч, липень 2006 р. // Архів Р. Михальчука; Михальчук Р. Трагедія мізоцьких євреїв в контексті Голокосту на Рівненшині // Слов'янський збірник: збірник наук. праць. Серія «Історичні та політичні науки» / Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету. — Рівне, РІС КСУ, 2011. — С. 98.. Закопувати могили масових розстрілів змушували місцевих жителівНові свідчення про Голокост в Мізочі… — С. 268.. Фото розстрілів були зроблені жандармом Густавом Гілле. В 1944 р. радянська комісія по розслідуванню злочинів окупантів в Мізочі розкопала могили та зробила фото окремих тіл євреїв. Крім того, маємо унаочнення Голокосту в Мізочі — картина, намальована Олексієм Слободюком про катастрофу мізоцьких євреїв. Після масових розстрілів, почалися пошуки тих євреїв, яким вдалося втекти. О. Круглов стверджує, що в Мізочі таких було 850 чол. (50 %)Круглов А. Энциклопедия Холокоста. Еврейская энциклопедия Украины / ред.: И. Левитас. — К., 2000. — С. 149.. Так, біля с. Залісся було знайдено 100 мізоцьких євреїв, яких було вбитоСергієнко М. Мізоцька трагедія // Шлях Ілліча. — 1986. — 13 лютого..
Повстання в гетто У результаті діяльності підпільної молодіжної організації в мізоцькому гетто відбулося повстання, у якому активну участь брало керівництво юденрату. Під час акції євреї підпалили будинки, щоб відволікти увагу окупантів і дати можливість втекти бранцям гетто. Таким чином у вогні за даними акту НДК згоріли 200 чол.ГАРФ, ф. 7021, оп. 71, спр. 59. — арк. 6.; ДАРО, ф. Р-534, оп.1, спр.3, арк. 196., а за іншими джерелами — 175 чол.YIUA (Yad Vashem Archiv). М33/1095. Список знищених євреїв Мізоча (175 чол.)..