Симон Миколайович Джанашія (також Джанашіа; ) (13 (26) липня 1900 року,Симон Джанашиа (1900—1947). Биобиблиография, Тбилиси, 1976 на сайті Національної академії наук Грузії с. Макванеті Озургетського повіту Кутаїської губернії — 15 листопада 1947, Тбілісі) — грузинський історик і громадський діяч, один із засновників і академік Академії наук Грузинської РСР, доктор історичних наук, професор. Депутат Верховної ради СРСР 2-го скликання (1946—1947).

Біографія Симон Джанашія народився 13 (26) липня (за іншими джерелами — 5 (18) листопада) 1900 року, в селі Макванеті (Гурія). Його батьком був відомий грузинський педагог, етнограф і громадський благодійник Ніколоз Джанашія (1872—1918).

Симон Джанашія навчався в гімназії в місті Сухумі. У 1922 році закінчив історичне та лінгвістичне відділення Тифліського державного університету (перший випуск). У 1924—1947 він був викладачем (1924—1930), доцентом (1930—1935) і професором та завідувачем кафедри історії Грузії (1935—1947) цього університету. У 1936 році Джанашія став директором Інституту мови, історії та матеріальної культури імені академіка Марра Грузинської філії Академії наук СРСР, з 1945 року очолював Інститут історії Грузії імені академіка Джавахішвілі.

Член ВКП(б) з 1940 року.

З червня 1939 року — заступник голови Грузинської філії АН СРСР. У 1941 році при заснуванні Академії наук Грузинської РСР був обраний її дійсним членом. У 1941—1947 був віцепрезидентом Академії наук Грузинської РСР. У 1943 році обраний академіком АН СРСР.

З 1937 року Джанашія був одним з організаторів археологічних розкопок у Мцхеті і Армазі (Східна Грузія).

Симон Джанашія помер 15 листопада 1947 року в Тбілісі, похований у пантеоні Мтацмінда.

У СРСР ім'я академіка Джанашії було присвоєно Державному музею Грузії.

Діяльність Основними напрямами наукових інтересів Симона Джанашії були: етногенез грузинського народу та інших піренейсько-кавказьких народів, генезис феодалізму в Грузії і на Кавказі, історія стародавньої Грузії, археологія стародавньої Грузії, історія царств Іберія і Колхеті (Колхіда), історія християнства в Грузії, джерела з історії Грузії і Кавказу, грузинська, сванська, абхазька, адигейська та інші мови.

Джанашія є автором понад 100 науково-дослідних робіт (серед них близько 10 монографій). У 1949—1968 роках у Тбілісі було опубліковано зібрання його праць.

Нагороди та премії два ордени Леніна (24.02.1941,) орден Трудового Червоного Прапора (10.06.1945) медаль «За оборону Кавказу» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Сталінська премія першого ступеня (1943) — за багаторічні видатні роботи в галузі науки Сталінська премія другого ступеня (1947) — за наукову роботу «Історія Грузії з найдавніших часів до початку XIX століття» (1946)

Примітки

Література «Симон Джанашія», Тбілісі, 1948 (грузинською). Шота Месхія. «Видатний дослідник історії Грузії», Тбілісі, 1960 (грузинською). Симон Джанашія (1900—1947). Біобібліографія, Тбілісі, 1976 (грузинською, англійською та російською мовами).