Кутаїська губе́рнія — адміністративна одиниця Російської імперії.

Загальні відомості Розташовувалась на південному заході Закавказзя, вздовж південно-східного берега Чорного моря й басейну річок Ріоні й Чороха.

Площа становила . Поверхня на півночі гориста — південні схили головного Кавказу (Дих-Тау, 17 тис. футів висоти); середня частина, річкою Ріоні, пласка, місцями болотяна, низина; південна частина губернії — Малий Кавказ. Ліси вкривають близько половини всієї площі. Ґрунт у гористих місцях каменистий, у низині — наносний, надзвичайно плодоносний.

Клімат м'який, вологий та рівний. Флора розкішна субтропічна (батьківщина виноградної лози).

Населення становило 914 000 осіб (міського — 62 000). Грузин 842 000, абхазців 59 000, росіян 13 000, решта інших національностей.

Землеволодіння вкрай дрібне. Головні культури: кукурудза і виноград. Хліби (пшениця, просо, ячмінь та ін.) сіють небагато в нагорних частинах губернії. Вирощування тютюну (високі сорти) розвивалось; Чорноморським узбережжям — фруктові та апельсинові сади.

Фабрики й заводи (1900) 314 з виробництвом на 8,5 мільйонів рублів.

Гірнича справа з давніх часів; поблизу залізничної станції Квіріли найбагатші у світі родовища марганцю (до 23 мільйонів пудів на рік), мідна й свинцева руда, кам'яне вугілля (понад 3 мільйони пудів).

Залізниць 379 верст.

Адміністративний поділ До складу губернії в 1897 входили 7 повітів і 3 округи: Кутаїський Зугдідський Лечхумський Озургетський Рачинський Сенакський Шаропанський Артвінський округ Батумський округ Сухумський округ.

Міст — 4.

У 1903 з Кутаїської губернії виділено Батумську область.

До складу Кутаїської губернії в 1903—1918 роках входили 7 повітів і 1 округ.

№ Повіт Повітове місто Площа, верст² Населення (1897), чол. 1 Зугдідський м. Зугдіді (3 407 чол.)2 614,9114 869 2 Кутаїський м. Кутаїс (32 476 чол.)2 985,9221 665 3 Лечхумський с. Цагері (687 чол.)4 078,347 779 4 Озургетський м. Озургеті (4 710 чол.)1 985,090 326 5 Рачинський с. Оні (1 255 чол.)2 494,960 421 6 Сенакський м. Сенакі (1 248 чол.)1 520,0115 785 7 Шорапанський м. Квіріли (2 010 чол.)2 687,4156 633 8 Сухумський округ м. Сухум (7 998 чол.)7 575,4106 179

Національний склад у 1897 році

повіт грузини абхази турки вірмени росіяни греки євреї українці поляки курди осетини Губернія в цілому 83,01 5,6 % 4,4 % 2,3 % 1,8 % 1,5 % 1,4 % … … … … … Артвінський округ 73.9 … …13,9 9,7 … … … 4,6 % 1,3 % … … … Батумський округ69,9 … … … 3,6 % 8,1 % 8,2 % 5,3 % 1,2 % 1,9 % 1,0 % 1,9 % … Зугдідський повіт 98,5 … … … … … … … … … … … … Кутаїський повіт 97.00 … … … … 1,8 % … … 1,6 % … … … … Лечхумський повіт 99,02 … … … … … … … … … Озургетський повіт 96,3 … … … … … … … … … … … … Рачинський повіт97,2 … … … … … … 1,0 % … … … 5,8 % Сенкаський повіт 96,08 … … … 1,2 % … … … … … … … Шоропанський повіт 94,6 1,4 % … … … … … … … … … … … Сухумський округ 24,36 % 55,28 % 6,17 % 5,66 % 5,08 % 0,12 % … 0,22 % … … … … …

Губернатори

17 квітня 1847—1851 — Костянтин Якович Бєлявський воєнний губернатор 1851—1853 — Олександр Іванович Гагарін воєнний губернатор 1853—1856 — Іван Костянтинович Багратіон-Мухранський воєнний губернатор 1856—1857 — Микола Петрович Колюбакін воєнний губернатор лютий 1857 — 27 жовтня 1857 — Олександр Іванович Гагарін генерал-губернатор 1857—1860 — Георгій Романович Ерістов генерал-губернатор 1857—1858 — Олександр Врангель генерал-губернатор 1858—1861 — Микола Агафонович Іванов генерал-губернатор 1861—1862 — Микола Петрович Колюбакін генерал-губернатор 1862—1866 — Олександр Степанович Оголін 1863—1866 — Дмитро Святополк-Мирський генерал-губернатор 1867—1878 — Володимир Васильович Лєвашов воєнний губернатор 1878—1883 — Микола Ясонович Малафєєв 11 березня 1887 — 1 грудня 1890 — генерал-майор, (з 30 серпня 1889 року генерал-лейтенант) Олександр Іванович Гроссман воєнний губернатор 22 грудня 1890 — 30 травня 1898 — Михайло Якович Шаликов воєнний губернатор 19 липня 1898 — 21 квітня 1901 — генерал-майор Федір Костянтинович Гершельман воєнний губернатор 20 жовтня 1901 — 25 травня 1905 — полковник, (з 6 грудня 1901 року — генерал-майор) Олексій Олексійович Смагін воєнний губернатор 9 червня 1905—1906 — Володимир Старосельський в.п. губернатора 1906—1907 — Олександр Петрович Язиков 28 листопада 1907—1914 — Адам Іванович Словочинський 1914—1916 — Лев Володимирович Потулов 1916—1917 — Олександр Гудович

Символіка

Примітки

Див. також Грузія в складі Російської імперії

Посилання

Массальский В. И.,. Кутаисская губерния // Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.