Крос-медійна журналістика (англ. crossmedia journalism) — передбачає використання більш ніж одного ЗМІ, як аналогового так і цифрового. Контент може транслюватися на різні пристрої, такі як: комп'ютер, мобільний телефон, телевізор. Суть крос-медіа в тому, що один і той же контент може поширюватися по різних платформ. Термін «крос-медіа» можна вважати синонімом «мультимедійної журналістики», так як вони обидва вказують на створення журналістського продукту як мінімум для двох медіа.
Виникнення крос-медійної журналістики Сучасні технології комунікації і поширення інформації стрімко змінюються. Розвиток інтернету створює новий простір і нові можливості для споживання і популяризації інформаційного продукту. Текст як одиниця змісту піддається дигіталізації, тобто переноситься в цифровому просторі. Передумовами для розвитку крос-медійної журналістики стали: Занепад «старих медіа» (традиційні газети, радіо, журнали, ТБ стали не єдиними каналами, де можна отримати оперативну, повну інформацію) Нові канали комунікацій: цифрові (текст, аудіо, відео), інтернет (вебсторінки, пошта, блоги, RSS і т.д.) Поява нових медіа (інтернет-ЗМІ, цифрове мовлення, створення персоналізованого контенту); Інтерактивність: статистика відвідуваності дає поняття про те, що бажають люди. Користувачі (користувачі) можуть брати участь у створенні контенту. Перші крос-платформи виникли десять років тому в результаті розвитку нових технологій, різкого спаду інтересу до традиційного телебачення і документальному кіно. У спробі утримати глядача такі прогресивні канали, як британський Channel 4, шведський SVT, франко-німецький Arte, створили свої крос-платформи, а користувачі активно їм у цьому допомагали. Рівні крос-медіа Геррі Хейс виділяв чотири рівні крос-медіа: Crossmedia 1.0, Crossmedia 2.0, Cross -media 3.0 і Crossmedia 4.0. Crossmedia 1.0 - Pushed (англ. висувати, штовхати). Однаковий або з незначними варіаціями контент розміщується на різні медіаплатформи в різних форматах. Crossmedia 2.0 - додатковий контент створюється одночасно з основним і поширюється на платформи, які відрізняються від основних і редакційно від них не залежать. Crossmedia 3.0 - автор спеціально структурує історію для різних медіаплатформи з метою посилення впливу на аудиторію. Контент, розміщений на одній платформі, є своєрідним «містком», який спонукає споживача перейти на іншу медіаплатформи. Crossmedia 4.0 - передбачає нелінійне розподіл контенту між багатьма платформами, створення умов своєрідної гри, коли учасник живе вибираючи власний шлях розвитку історії. Crossmedia 4.0 об'єднує елементи перших трьох рівнів, є більш динамічним, оскільки автор крос-медійного проекту повинен «жити» в історії разом зі своєю аудиторією і грати з аудиторією на її умовах. Наслідки для журналіста Крос-медійних процеси мають для журналіста кілька вагомих наслідків: -тепер журналіст повинен навчитися працювати для різних платформ, щоб працюючи з вмістом, запропонувати його і газеті, і інформ-агенції, і телеканалу; -змінилися вимоги до журналіста. Обов'язковою є розуміння специфіки адаптації контенту для кожної платформи, вміння працювати з різними цифровими носіями. Нерідко при цьому доводиться поєднувати ролі автора, фотокора, телеоператора, звукорежисера; -крос-медійність ЗМІ породжує нові інтегровані жанри такі як інфотейнмент. Сьогодні поєднання новини з розвагою або гри з навчанням нікого не здивує, і це тільки початок шляху крос-медійних жанрів.
Примітки
Див. також Мультимедіа Інтернет-журналістика Примітки http://emag.iis.ru/arc/infosoc/emag.nsf/BPAEng/b59df6463a315de4c32568fd0038da32 https://detector.media/production/article/38219/2008-05-07-perekhid-na-novi-formati/ https://www.personalizemedia.com/articles/cross-media/ http://eprints.zu.edu.ua/4693/