Альбрехт Отто Бісмарк Окс (; 30 вересня 1896, Берлін — 20 липня 1986) — німецький військовий льотчик, майор резерву люфтваффе, доктор права.

Біографія Син Пауля Окса, придворного архітектора німецького імператора. Свої імена одержав на честь Отто фон Бісмарка, з яким його батько був особисто знайомий.

У вересні 1914 року разом із братами Вольфґанґом і Ебергардом вступив добровольцем у 5-й гвардійський піхотний полк. Учасник Першої світової війни, брав участь в боях у Фландрії і Галичині. 15 лютого 1917 року поступив на курси пілота, в листопада зарахований у 4-ту бомбардувальну ескадру. 3 січня 1918 року збив ворожий літак. Влітку 1918 року захворів на пневмонію і потрапив у військови лазарет у Франкфурті-на-Одері, де і зустрів кінець війни. Після війни залишився на військовій службі, учасник Каппського заколоту. Згодом вийшов у відставку, вивчав право і влаштувався на роботу в Берлінський суд. В 1938 році поступив на службу в люфтваффе, льотчик-винищувач.

Під час Другої світової війни займав наступні посади:

Командир 4-ї ескадрильї 3-ї винищувальної ескадри (16 квітня — 30 червня 1940); Командир 9-ї ескадрильї 3-ї винищувальної ескадри (1 липня — 30 вересня 1940); Командир запасної ескадрильї 3-ї винищувальної ескадри (1 жовтня 1940 — 31 січня 1941); Командир запасної групи 51-ї винищувальної ескадри (13 березня — 15 червня 1941); Командир 1-ї групи 53-ї винищувальної ескадри (16 червня 1941 — 30 квітня 1942); Командир 1-ї групи 27-ї винищувальної ескадри (1 травня — 16 серпня 1942); Офіцер нічної винищувальної авіації (17 серпня 1942 — 15 грудня 1943); Офіцер 4-ї винищувальної дивізії (16 грудня 1943 — 14 лютого 1944); Командир 1-ї групи 2-ї ескадри буквирувальників мішеней (25 березня — 7 квітня 1944); Командир 3-ї групи 2-ї ескадри буквирувальників мішеней (8 квітня — 6 липня 1944); Командир 1-ї групи 2-ї ескадри буквирувальників мішеней (7 липня — 15 серпня 1944); Інструктор 1-ї запасної ескадри (9 лютого — квітень 1945).

Звання

Унтер-офіцер (вересень 1915) Віцефельдфебель (1917) Лейтенант резерву Оберлейтенант резерву Гауптман резерву (26 лютого 1939) Майор резерву (квітень 1941)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (30 травня 1915) Нагрудний знак військового пілота (Пруссія) (12 січня 1918) Залізний хрест 1-го класу (8 червня 1918) Нагрудний знак «За поранення» в золоті Почесний хрест ветерана війни з мечами Нагрудний знак пілота (8 червня 1938) Комбінований Знак Пілот-Спостерігач (21 грудня 1938) Спортивний знак СА (20 вересня 1939) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) (1940) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (4 червня 1940) 1-го класу (12 липня 1940) Почесний знак «За вірну службу» 2-го ступеня (25 років) (1 серпня 1940) Почесний Кубок Люфтваффе (11 жовтня 1940) Авіаційна планка винищувача в сріблі (27 травня 1941) Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» (Італія) (16 серпня 1942)

Примітки

Посилання

Біографія Альбрехта Окса.