Аглаоніка (Аганіса, ) — давньогрецька жінка-астроном, II—I століття до нашої ериPeter Bicknell: «The witch Aglaonice and dark lunar eclipses in the second and first centuries BC.» In: Journal of the British Astronomical Association, Bd. 93, Nr. 4, pp. 160—163, . Дочка астронома Гегетора (або Гегемона) з Фессалії. Вона згадується у працях Плутарха та анонімних нотатках до науки Аполлонія Родоського.
Аглаоніку називали Фессалійською відьмою за те, що вона вміла «примушувати Місяць зникнути з небосхилу». Насправді ж, Аглаоніка передбачала місячне затемнення. Загалом, прізвисько Фессалійські відьми використовувалось до декількох жінок III—I століття до н. е., які могли передбачати затемнення. Про Фессалійських відьом говорить Сократ у Платонівському діалозі «Горгіій».
Плутарх писав, Аглаоніка «вона добре знайома з фазами місяця, могла передбачати його затемнення, і, знаючи заздалегідь, коли місяць сховається під тінню Землі, робила так, щоб усі повірили, що це вона викрала місяць».
Вшанування На честь Аглаоніки названо один з кратерів на Венері. Також на її честь названо рід метеликів-совок Aglaonice. Аглаоніка є персонажем у фільмі Жана Кокто «Орфей» (1950), де вона є подругою Евридіки та лідером Ліги жінок. Роль Аглаоніки зіграла Жульєт Греко. Аглаоніка включена у мистецьку композицію художниці Джуді Чикаго «Поверх спадщини», де представлено 999 найвизначніших жінок історії. Ім'я Аглаоніки згадується в давньогрецькому прислів'ї «Так, як місяць підпорядковується Аглаоніці». Прислів'я посилається на її любов до самохваління.
Примітки