Монітори типу «Шквал», баштові канонерські човни типу «Шквал» — серія російських баштових канонерських човнів, які у часи СРСР класифікувалися як монітори. Кораблі діяли у складі Амурської військової флотилії.

До Жовтневого перевороту баштові канонерські човни типу «Шквал» також іноді класифікувалися як річкові канонерські човни 2-го рангу (баштові). Баштові канонерські човни типу «Шквал» були першими в світі броньованими річковими кораблями з дизельними двигунами, а також найпотужнішими кораблями на АмуріПлатонов А. В. Энциклопедия советских надводных кораблей, 1941—1945 / А. В. Платонов. — СПб.: ООО «Издательство Полигон», 2002. — С. 356. — 5000 экз. — ISBN 5-89173-178-9.. Один з баштових канонерських човнів цього типу «Гроза» загинув під час Громадянської війни.А. В. Платонов, Советские мониторы, канонерские лодки и бронекатера. Часть I. Царское наследие

Історія

Програш у Японській війні спонукав Російську імперію посилити оборону на Амурі кораблями спеціальної побудови з великокаліберною артилерією. Конкурс на розробку проєкту таких кораблів виграв проєкт броньованого канонерського човна з чотирма баштами інженерів Балтійського суднобудівного і механічного заводу. Завод отримав від «Комітету прибережної оборони» замовлення на суму 10,92 мільйона рублів.

Річкові баштові канонерські човни типу «Шквал» проєктували спеціально для Амурського басейну, де була відсутня мережа вугільних станцій, а майже єдина база була в Хабаровську. Ці обставини сприяли першому у світовій практиці використання дизельної силової установки. Проєкт розробляли виходячи з досвіду і російсько-японської воїни і вимог Головного Морського Штабу. Потім його значно вдосконалили конструктори та інженери Балтійського заводу.

У 1907 році Морське міністерство Російської імперії замовило будівництво восьми броньованих баштових канонерських човнів водотоннажністю по 976 тон для новоствореної флотилії, яка формувалася для захисту гирла Амуру і берегів мілководної Татарської протоки (південна половина острову Сахалін, який вона відділяє від материка, перейшла до Японії згідно умов Портсмутського договору).

Перед проєктувальниками баштових канонерських човнів були поставлені дуже жорсткі умови: осадка не повинна була перевищувати 1,2— 1,4 м, запасу палива повинно було вистачити для переходу з Хабаровська в Благовєщенськ і назад. Також вимагалось встановити далекобійні гармати великого калібру, броню, яка забезпечувала захист від вогню польових гармат і забезпечити швидкість не менше 10 вузлів (18,5 км/год).

Кораблі остаточно увійшли до складу Амурської річкової флотилії в навігацію 1910 року.

Під час Першої світової війни, з враховуючи спокійну військово-політичну обстановку на Далекому Сході Росії (Японія була союзником Антанти), а також необхідністю посилення діючих флотів на Європейському театрі військових дій, Морський генеральний штаб наказав вивести в резерв частину кораблів. З них були зняті артилерія, частково суднові машини та механізми. З серпня 1914 року у строю залишалися тільки «Шквал» і «Смерч».

В кінці 20-х — 30-х роках «баштові канонерські човни» були перекласифіковано у монітори, пройшли капітальний ремонт та модернізацію.

Під час радянсько-японської війни кораблі (окрім монітору «Кіров») брали участь у бойових діях на ріці Сунгарі. Монітори «Свердлов» та «Сун-Ят-Сен» були відзначені гвардійським званнямПлатонов А. В. Энциклопедия советских надводных кораблей, 1941—1945 / А. В. Платонов. — СПб.: ООО «Издательство Полигон», 2002. — С. 362—363. — 5000 экз. — ISBN 5-89173-178-9..

У березні 1958 року всі монітори типу «Шквал» здали у відання відділу фондового майна для розбору на метало-брухт.Речные башенные канонерские лодки типа «Шквал». Энциклопедия мониторов. Защитники речных границ России. Черников И. И.

Література

К.Э. Черницкий, Е.Р. Эльцберг. Башенные канонерские лодки типа «Шквал», Санкт-Петербург, 1911 год. А.В. Платонов. Советские мониторы, канонерские лодки и бронекатера. Часть I. — СПб: «Галея Принт», 2004. — 120 с. ISBN 5-8172-0090-2 Царское наследие и Таблица 2 — ТТЭ речных канонерских лодок на 1917 г. А.В. Платонов. Советские мониторы, канонерские лодки и бронекатера. Часть II. — СПб: «Галея Принт», 2004. Приложение I: Вооружение речных кораблей и Таблицы 3 и 3б — ТТЭ модернизированных мониторов на 1944 год. Платонов А.В. Энциклопедия советских надводных кораблей, 1941—1945 / А. В. Платонов. — СПб.: ООО «Издательство Полигон», 2002. — С. 356—363. — 5000 экз. — ISBN 5-89173-178-9. Черников И.И. Энциклопедия мониторов. Защитники речных границ России. — : Судостроение, 2007. — ISBN 978-5-7355-0706-2. Речные башенные канонерские лодки типа «Шквал». Черников И.И. Мониторы типа «Шквал». — СПб.: Гангут, № 16/2009. — 74 с. — (Мидель-шпангоут). — 500 экз. — ISBN 5-85875-073-7. Черников И.И. Монитор «Ленин» (русский) // Моделист-конструктор: журнал. — 1987. — № 4. — ISSN 0131-2243.

Примітки