Джибріль Соу (, 6 лютого 1997, Цюрих) — швейцарський футболіст, півзахисник клубу «Севілья» та збірної Швейцарії.

Клубна кар'єра Народився 6 лютого 1997 року в місті Цюрих в родині сенегальця і швейцаркиVorhang auf für Sow auf rp-online.de. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Альбісріден» та «Цюрих». У сезоні 2014/15 виступав за резервну команду останнього.

1 липня 2015 року він став гравцем німецької «Боруссії» (Менхенгладбах), але теж став грати за дублерів менхенгладбаського клубу, де і провів наступні два сезони своєї ігрової кар'єри.

25 жовтня 2016 року дебютував за першу команду «Боруссії» в матчі Кубка Німеччини проти «Штутгарта» (2:0), вийшовши на 88-й хвилині замість Ларса Штіндля. Надалі до кінця сезону зіграв ще по одному разу в Бундеслізі й матчі національного кубка, в обох випадках теж виходячи на останні хвилини гри, і в підсумку в німецькій команді закріпитись не зумів.

1 липня 2017 року за 1,7 мільйона євро перейшов у «Янг Бойз». У сезоні 2017/18 допоміг клубу виграли національний чемпіонат, вперше за останні 32 роки , а в наступному сезоні зумів знову стати з командою чемпіоном країни. Загалом за два сезони Соу відіграв за бернську команду 55 матчів у національному чемпіонаті.

27 червня 2019 року Соу ​​підписав п'ятирічний контракт з німецьким «Айнтрахтом» (Франкфурт). За підсумками сезону 2021/22 Соу виграв з «Айнтрахтом» Лігу Європи УЄФА, зігравши в тому числі й у фінальному матчі, де на 106-й хвилині був замінений на Айдина Грустича.

Виступи за збірні 2013 року дебютував у складі юнацької збірної Швейцарії, взяв участь у 27 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 2 забитими голами.

З 2016 року залучався до складу молодіжної збірної Швейцарії. На молодіжному рівні зіграв у 10 офіційних матчах, забив 3 голи.

8 вересня 2018 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Швейцарії в матчі Ліги націй УЄФА проти Ісландії (6:0), замінивши Стівена ЦубераWedstrijdgegevens Zwitserland — IJsland bij European Football.

Влітку 2019 року був включений у фінальну заявку збірної на Фінал чотирьох Ліги націй УЄФА 2019 року у Португалії, де його команда посіла четверте місце.

У 2021 році був викликаний до національної збірної на чемпіонат Європи 2020 року, де Швейцарія створила одну з головних сенсацій турніру, вийшовши в чвертьфінал змагання, а Соу зіграв у двох іграх.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2015–16 «Боруссія» (М) II РЛ 15 3 - - - - - - - - - 15 3 2016–17 РЛ 17 3 - - - - - - - - - 17 3Усього за «Боруссію» (М) II 32 6 - - - - - - 32 6 2016–17 «Боруссія» (Менхенгладбах) БЛ 1 0 КН 2 0 ЛЧ+ЛЄ 0 0 - - - 3 0 2017–18 «Янг Бойз» СЛ 27 1 КШ 5 0 ЛЧ+ЛЄ 2+4 0 - - - 38 1 2018–19 СЛ 28 3 КШ 3 0 ЛЧ 8 0 - - - 39 3Усього за «Янг Бойз» 55 4 8 0 14 0 - - 77 4 2019–20 «Айнтрахт» (Франкфурт) БЛ 29 1 КН 2 0 ЛЄ 9 0 - - - 40 1 2020–21 БЛ 28 0 КН 1 0 - - - - - - 29 0 2021–22 БЛ 25 2 КН 1 0 ЛЄ 8 1 - - - 34 3Усього за «Айнтрахт» 82 3 4 0 17 1 - - 103 4Усього за кар'єру 170 13 14 0 31 1 - - 215 14

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення Чемпіон Швейцарії (2): «Янг Бойз»: 2017–18, 2018–19 Переможець Ліги Європи УЄФА (1): «Айнтрахт»: 2021–22

Примітки

Посилання