Володимир Іванович Козак (26 липня 1917, Перемишль — 19 вересня 1993, Мюнхен, ФРН) — офіцер 14-ї гренадерської дивізії військ СС «Галичина», оберштурмфюрер військ СС, сотник УНА.
Життєпис Син поліцейського старшини Української Галицької Армії (УГА).
Володимир здобув середню освіту і відбув строкову службу у польській армії. Пізніше, у Львові, вступив до ОУН. Коли в 1939 році Галичину окупували більшовики, він залишився в краю, був заарештований і ледь не одержав 7 років заслання на Сибір.
У 1943 році, з початком набору добровольців у дивізії СС «Галичина», Володимир Козак вступив у дивізію, де успішно закінчив старшинську школу. Відзначився під час боїв під Бродами та при обороні австрійського .
В кінці війни разом із рештою бійців дивізії здався в американський полон. Після звільнення оселився в Мюнхені, де був активним у громадській діяльності, став співорганізатором СУМ-у в Німеччині, співзасновник Братства колишніх вояків 1-ї УД УНА в Мюнхені та його видання «Вісті».
Помер 19 вересня 1993 року, похований на цвинтарі Вальдфрідгоф. Родина Козак-Савицька Ірина — дружина, заступниця референта УЧХ крайового проводу ОУН ЗУЗ, зв'язкова Романа Шухевича, Лицар Бронзового хреста заслуги УПА. Роксолана Козак — дочка.
Нагороди Залізний хрест 2-го класу (1 серпня 1944) — за відвагу в боях під Бродами. 1-го класу (квітень 1945) — за заслуги в боях в районі замку Гляйхенберг 9 квітня 1945 року.Максим Царенко. Кавалери Залізного хреста в дивізії "Галичина" Штурмовий піхотний знак в сріблі Нагрудний знак «За поранення» в чорному Нагрудний знак ближнього бою в сріблі Золотий Хрест за особливі заслуги Головної Управи Братства Див. також Вояки дивізії СС «Галичина», нагороджені німецькими нагородами
Примітки
Посилання Біографія на офіційному сайті дивізії «Галичина». Сотник Володимир Козак Сергій Рябенко. Нюрнберг і дивізія «Галичина»: як Росія перекручує історію