Йонуц Андрей Раду (, , 28 травня 1997, Бухарест) — румунський футболіст, воротар іспанської «Сельти» і національної збірної Румунії.
Клубна кар'єра Народився 28 травня 1997 року в місті Бухарест. Розпочав займатись футболом в академіях місцевих клубів «Віїторул», «Стяуа» та «Динамо» (Бухарест). На початку 2013 року відправився до Італії, де пів року навчався у системі клубу «Перголеттезе», а вже влітку був включений до академії «Інтернаціонале». Через рік з командою до 17 років він виграв юнацький і Суперкубок Італії, а в 2014 році був включений до молодіжної команди, з якою він виграв Турнір Віареджо в 2015 році і Молодіжний кубок Італії в наступному році.
14 травня 2016 року, в останньому турі Серії А, Раду дебютував за першу команду «Інтера», вийшовши на 72 хвилині замість Хуана Пабло Каррісо в матчі з «Сассуоло» (1:3). У наступному сезоні він був четвертим воротарем команди після Саміра Хандановича, Хуана Пабло Каррісо і Томмазо Берні, тому так жодної грі і не провів.
15 липня 2017 року для отримання ігрової практики молодого воротаря було віддано в оренду в клуб Серії Б «Авелліно», де він провів один рік, а наступний сезон Раду також провів в оренді, цього разу у клубі Серії А «Дженоа», яка отримала гравця з обов'язковим викупом у кінці сезону. У новій команді румун зумів витіснити з основи наддосвідченого Федеріко Маркетті і відіграв за генуезький клуб за сезон 33 матчі в національному чемпіонаті. У січні 2019 року він був включений УЄФА до списку п'ятдесяти найкращих молодих футболістів, за якими слід спостерігати за цей рік. Влітку 2019 року румун за передбачені орендною угодою 8 мільйонів євро став гравцем «Дженоа», проте керівництво «Інтернаціонале», вражене грою молодого воротаря, відразу ж ініцюювало зворотній викуп його контракту за 12 мільйонів євро.
Другу половину 2019 року Раду провів як основний воротар у все тому ж «Дженоа», після чого також на умовах оренди приєднався до «Парми», у складі якої, утім, шансу проявити себе в офіційних іграх не отрамав. Перед початком сезону 2020/21 повернувся до «Інтернаціонале», де знову став одним з дублерів досвідченого Саміра Хандановича. Протягом наступних двох сезонів виходив на поле у трьох іграх першості, в яких пропустив три м'ячі.
Влітку 2022 року був знову відданий в оренду, цього разу до «Кремонезе». Став основним голкіпером цієї команди, що саме підвищилася в класі до найвищого італійського дивізіону.
Виступи за збірну З 2017 року залучався до матчів молодіжної збірної Румунії, у її складі поїхав на молодіжний чемпіонат Європи 2019 року в Італії.
Статистика виступів Статистика клубних виступів
СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2015–16 «Інтернаціонале» A 1 0 КІ 0 0 - - - - - - 1 0 2016–17 A 0 0 КІ 0 0 ЛЄ 0 0 - - - 0 0 2017–18 «Авелліно» B 22 -27 КІ 2 -3 - - - - - - 24 -30 2018–19 «Дженоа» A 33 -46 КІ 0 0 - - - - - - 33 -46 2019-січ. 2020 A 17 -35 КІ 2 -2 - - - - - - 19 -37Усього за «Дженоа» 50 -81 2 -2 - - - - 52 -83 січ.-серп. 2020 «Парма» A 0 0 КІ 0 0 - - - - - - 0 0 2020–21 «Інтернаціонале» A 2 -1 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 - - - 2 -1 2021–22 A 1 -2 КІ 1 -2 ЛЧ 0 0 СІ 0 0 2 -4Усього за «Інтернаціонале» 4 -3 1 -2 0 0 0 0 5 -5 2022–23 «Кремонезе» A 7 -14 КІ 1 -2 - - - - - - 8 -16Усього за кар'єру 83 -126 6 -9 0 0 0 0 89 -135
Статистика виступів за збірну
Особисте життя У Йонуца була старша сестра, яка померла у 2006 році у віці 14 років. Також має двоюрідного брата, Андрея Раду, який теж є футболістом.
Титули і досягнення Чемпіон Італії (1): «Інтернаціонале»: 2020–21 Володар Кубка Італії (1): «Інтернаціонале»: 2021–22 Володар Суперкубка Італії (1): «Інтернаціонале»: 2021
Примітки
Посилання
Статистика на сайті www.tuttocalciatori.net