Володимира Володимирівна Сеник (до шлюбу Кобрин; 15 травня 1928, Перемишляни, тепер Львівської області — 7 жовтня 2010, Львів) — українська повстанка, діячка націоналістичного підпілля, активістка Юнацтва ОУН.
Життєпис Членкиня Юнацтва ОУН, допомагала УПА, працювала санітаркою та поширювала листівки. Старший брат Михайло був членом дивізії Ваффен СС «Галичина», після війни виїхав у Францію. У 1947 році закінчила середню школу в Перемишлянах і вступила на біологічний факультет Львівського університету імені Івана Франка, але вже незабаром, 21 жовтня 1947 року, заарештована й засуджена до 10 років ВТТ. Відбувала покарання в Караганді. Після звільнення закінчила Львівське медичне училище та Львівський університет, працювала лаборанткою з аналізу крові в поліклініках Львова.
Працювала над започаткуванням діяльности Клубу репресованих, брала участь у його розвитку. Проявляла ініціативу в діяльності Ліги українських жінок.
Чоловік — письменник та літературознавець Любомир Сеник.
Похована на полі почесних поховань (поле № 67) Личаківського цвинтаря.
Див. також
Жінки в ОУН та УПА
Примітки
Джерела Українська жінка у визвольній боротьбі (1940–1950 рр.): біографічний довідник / Упорядник Мудра Н. П. Вип. 1. — Львів: Світ, 2004. — С. 60. Наші герої – Сеник Володимира (vox-populi.com.ua) Листок на дорозі. Спогади. (Автор: Володимира Сеник, дівоче прізвище Кобрин) (vox-populi.com.ua)