Андрій Олексійович Стенін (22 грудня 1980 — 6 серпня 2014) — російський фотокореспондент.

Працював кореспондентом «Російської газети» (2003—2005), в «Газете.Ru» (2005—2008), фотокореспондентом РИА Новости (2009—2013). У 2014 році — спеціальний фотокореспондент Об'єднаної дирекції фотоінформації МІА «Росія сьогодні». Спеціалізувався на зйомці надзвичайних подій, масових безладів, воєнних конфліктів, судових процесів. Працював у Сирії, секторі Газа, Єгипті, Лівії, Туреччині та інших регіонах.

Загинув, перебуваючи у відрядженні на тимчасово окупованій терористами «Донецької народної республіки» території України, ставши четвертим російським журналістом, убитим в ході війни на сході України. Смерть Стеніна викликала великий суспільний резонанс. Можливо був убитий спецслужбами Кремля.

Життєпис Андрій Стенін народився 22 грудня 1980 року в місті Печора Комі АРСР. Єдиний син в родині. Мати — Віра Миколаївна Стеніна, працює фельдшером-лаборантом філії ФБУЗ «Центр гігієни і епідеміології в Республіці Комі в м. Печорі», батько помер у 2012 році. Виріс в Печорі, потім поїхав до Москви.

З 2003 року працював кореспондентом відділу «Суспільство» «Російської газети», потім кілька років працював у «Газете.ru».

З 2008 року Стенін займався фотографією. Спеціалізувався на зйомці надзвичайних подій, масових безпорядків, воєнних конфліктів, судових процесів. Позаштатно знімав для ИТАР-ТАСС, РИА Новости, «Коммерсантъ», Reuters, Associated Press, France Press. Працював у Сирії, секторі Газа, Єгипті, Лівії, Туреччині та інших регіонах. Не одружений, дітей немає.

З 2009 року — фотокореспондент РИА Новости, з 2014 року — спеціальний фотокореспондент Об'єднаної дирекції фотоінформації МІА «Росія сьогодні». У 2010 році на висвітленні несанкціонованої акції протесту був затриманий міліціонерами, які проігнорували його свідчення про журналістську діяльность, сфальсифікували документи і передали відповідну справу до суду.

З 13 травня 2014 року Андрій Стенін перебував у відрядженні в Україні, виконував редакційні завдання, працюючи в Києві, Донецьку, Луганську, Маріуполі, Шахтарську та Слов'янську. Останній раз матеріал від нього було отримано 5 серпня.

Він особисто зробив ретельну фотозйомку допиту і катувань українських солдат, взятих в полон в Шахтарську (Донецька область). Також він супроводжував терористів, коли ті здійснювали обстріл підрозділів української армії з позицій у житлових будівлях. У цей час у будівлях, можливо, все ще залишались мирні жителі.

Керівник об'єднаної дирекції фотоінформації МІА «Росія сьогодні» Олександр Штоль зазначав, що «найвибагливіші представники фотодокументалістики визнають, що творчість Андрія Стеніна — це вищий ступінь журналістської чесності» . За оцінкою заступника головного редактора МІА «Росія сьогодні» Сергія Кочеткова, «Андрій знімав війну такою, яка вона є, якою він її бачив».

5 серпня 2014 року з Андрієм Стеніним було втрачено зв'язок, коли він працював на окупованій території (так званій ДНР) на сході України в зоні збройного конфлікту. На останню зйомку він відправився зі співробітниками «Інформаційного корпусу» ополчення Донецької народної республіки Сергієм Коренченковим та Андрієм Вячало.

Загинув Андрій Стенін 6 серпня 2014 року біля міста Сніжне в Донецькій області. Похований 5 вересня в Москві на Троєкуровському кладовищі.

Розслідування росіянами загибелі журналіста 8 серпня «Росія сьогодні» з посиланням на «поінформоване джерело агентства на сході країни», звинуватила у викраденні журналіста співробітників Служби безпеки України. 11 серпня МВС України прийняло до провадження заяву про зникнення журналіста, але пізніше так і не підтвердило дані про захоплення Стеніна СБУ. 12 серпня радник глави МВС України Антон Геращенко в інтерв'ю радіостанції Baltkom повідомив, що Стенін заарештований спецслужбами і підозрюється в «пособництві терористам». Однак, пізніше Геращенко сказав, що точної інформації про це у нього немає, а 12 серпня попросив більше його не турбувати питаннями про долю фотокореспондента.

22 серпня з'явилася перша неофіційна інформація, що біля міста Сніжне знайдено тіло імовірно зниклого журналіста. В цей же день журналісти «Комсомольської правди» Олександр Коц і Дмитро Стешін опублікували свій матеріал про пошук Стеніна з фотографіями вигорілого та зрешеченого кулями остова автомобіля «Рено Логан», в якому було три трупи, а в багажнику — два обгорілих професійних об'єктива. За припущенням російських журналістів, 6 серпня, на дорозі до Дмитрівки українська армія розстрілювала машини з цивільними і ополченцями. Потім автомобіль був оглянутий, і з нього зник мобільний телефон Стеніна. «Рено Логан» згорів пізніше, коли цю територію обстрілювали з реактивних установок залпового вогню «Град». Через кілька годин статтю видалили з сайту газети, так як матеріал порушував домовленості з «Росією сьогодні» про офіційне підтвердження, і був повторно опублікований 3 вересня.

23 серпня міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у своєму зверненні до федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель закликала її «рішуче і однозначно засудити низку арештів російських журналістів в Україні», а також закликала український уряд «прояснити, де знаходиться фотокореспондент „Росії сьогодні“ Андрій Стенін, який зник на сході Україні 5 серпня»Human Rights Watch просит Меркель повлиять на Порошенко // ИТАР-ТАСС, 23 августа 2014.

Тим часом, у Сербії, Росії, Аргентині, Великій Британії та Мексиці відбулися акції на підтримку фотокореспондента. Стурбованість долею висловили представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Дуня Міятович, Міжнародна федерація журналістів (IFJ), а також міжнародна організація «Репортери без кордонів» (Reporters sans frontiers, RSF). Крім того, МІА «Росія сьогодні» запустила акцію з вимогою звільнити Андрія Стенина, а в соцмережах були розміщені хештеги #ОсвободитеАндрея і #FreeAndrew.

Наступного ранку на місце трагедії приїхали донецькі криміналісти і слідчі ДНР. З собою вони взяли представників місії ОБСЄ.

3 вересня гендиректор агентства Дмитро Кисельов офіційно підтвердив загибель журналіста, пославшись на результати експертизи. Андрій Стенін став четвертим російським журналістом, убитим на окупованих формуваннями ДНР і ЛНР територіях Україні. МЗС Росії у своїй заяві зазначило, що «ситуація нечувана, в тому числі в порівнянні з іншими кривавими збройними конфліктами останніх років».

3 вересня офіційні співчуття В. М. Стеніній, матері Андрія Стеніна, висловив президент РФ Володимир Путін. Також їй написав український десантник Андрій Панасюк, що бачив Стеніна одним з останніх в Шахтарську. Він зазначив, що Стенін його не бив, не катував, а «просто виконував свою роботу фотографа». «Мені дуже шкода, що так вийшло», — підкреслив військовий, висловивши надію, що скоро настане мир.

2 серпня 2017 рік була оприлюднена інформація про ще двох осіб, які загинули разом з журналістами в тій колоні: ними виявилися ополченці ДНР і ЛНР Артем Авер'янов та Андрій Хоружий.

Роль російських спецслужб у вбивстві

На початку вересня 2014 року радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк на своїй сторінці у Фейсбук написав, що журналіста Андрій Стенін став черговою жертвою путінського режиму, для використання його смерті для брехливої рашистської пропаганди:

За словами журналіста Дениса Казанського, загинув серед інших свідків штурму села Кожевня влітку 2014 року під час боїв під Сніжним на окупованій Донеччині.. З оприлюдненої згодом російськими терористами поширили відеохроніку стало відомо, що село було знищене збройним формуванням «ДРГ „Рязань“», яке складається переважно із найманців із Росії .

Нагороди та премії Державні нагороди Росії:

Орден Мужності (5 вересня 2014 року, посмертно) — за мужність і героїзм, проявлені при виконанні професійного обов'язкуАндрей Стенин награждён орденом Мужества (посмертно). Администрация Президента РФ. 5 сентября 2014. — Указ № 611.

Професійні премії:

Лауреат премії в галузі ЗМІ «Іскра» (2010) — за виконання журналістського обов'язку Лауреат премії «Срібна камера» (2010, 2013)

Приклади робіт Андрія Стеніна + Теракт в аеропорту «Домодєдово»,24 січня 2011 року Рейд МНС по точках торгівлі піротехнікою,22 грудня 2010 року Обшук у ресторані «Прага» в Москві,6 серпня 2009 року Затоплення торфовищ в Шатурському районі,13 серпня 2010 року

Пам'ять

У вересні 2014 року на місці загибелі Андрія Стеніна встановлено пам'ятний хрест. 22 грудня 2014 року в пам'ять про загиблого на території ДНР фотокорреспондента Андрія Стеніна на Зубовському бульварі в Москві, на будівлі інформаційного агентства «Росія сьогодні», де він працював, була відкрита меморіальна дошка. З 2014 року МІА «Росія сьогодні» під егідою UNESCO проводить Міжнародний конкурс фотожурналістики імені Андрія Стеніна. Роботи Андрія Стеніна із зони війни на сході України представлені в рамках міжнародного проекту «Material Evidence». З 1 вересня 2015 року ім'я Андрія Стеніна носить школа в селищі Гірницьку ДНР. На будинку встановлена меморіальна дошка. 27 грудня 2017 рік ім'я Андрія Стеніна носить його рідна школа № 2 у місті Печора. На будинку встановлена меморіальна дошка, у фоє школи встановлено бюст.

Джерела Стенін у базі даних центру "Миротворець"

Примітки

Посилання

Біографія Андрія Стенина. РИА Новости, 3 вересня 2014