«Глоксініа» ( — військовий корабель, корвет класу «Флавер» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

Корвет «Глоксініа» був закладений 21 березня 1940 року на верфі компанії Harland and Wolff у Белфасті. 2 липня 1940 року він був спущений на воду, а 22 серпня 1940 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Корабель брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився в Атлантиці, на Середземному морі, супроводжував десятки конвоїв, підтримував висадку морських десантів. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений шістьма бойовими відзнаками.

Історія

1940 Після введення до строю та завершення ходових випробувань і тренувань «Глоксініа» перейшов до Тоберморі, звідкіля 7 вересня прибув до Ліверпуля до складу тамтешніх сил ескорту, який діяв у Західних підходах. У середині вересня супроводжував конвої HX 71 та OB 218. 25 вересня був атакований німецьким підводним човном U-14, тим часом U-137 капітан-лейтенанта Герберта Вольфарта затопив танкер SS Stratford та пошкодив SS Ashantian. Здійснював порятунок вцілілих у катастрофі, врятував 54 чоловіки. Протягом жовтня залучався до супроводу конвоїв OB 226, OB 233, SL 49 та HX 81.

16 листопада вийшов разом з однотипними корветами «Піоні», «Салвіа» і «Гайоцинт» до 10-ї групи корветів, що базувалися на Середземному морі в Александрії. 23 листопада кораблі прибули до Гібралтару, де відразу підключилися до виконання першого бойового завдання.

У листопаді 1940 року корвет «Глоксініа» залучався до проведення операції «Коллар». Операція була спланована командуванням британських ВМС, як комплексна операція з проведення конвою з необхідним вантажем для військ, що дислокувалися на Мальті, у Греції та на Криті. Одночасно за задумом флотського керівництва здійснювався перехід кількох кораблів до нових баз і перекидання військ морем. Для реалізації всіх завдань наявні військово-морські сили було поділено на 3 оперативні групи: оперативна група «B», оперативна група «F» та оперативна група «D».

25 листопада конвой «Коллар» пройшов через Гібралтарську протоку й увійшов до Середземного моря. Військові транспортні судна Clan Forbes і Clan Fraser прямували з вантажем на Мальту, водночас транспорт New Zealand Star продовжував свій шлях до бухти Суда у супроводі есмінців: «Дункан», «Готспар», «Велокс», «Відет», «Реслер» і корветів: «Піоні», «Салвіа», «Глоксініа», «Гайоцинт». З есмінців тільки «Велокс» і «Реслер» прикривали судна в Сицилійській протоці.

Далеке прикриття конвою в східній частині Середземного моря забезпечувала оперативна група «С» Середземноморського флоту: авіаносець «Ігл», лінкори «Малая» і «Барем».

Вихід британського флоту з Александрії привернув увагу італійців і в 12:00 26 листопада потужні сили італійського флоту під командуванням адмірала І.Кампіоні висунулися в район мису Спартівенто, Сардинія (на відстані близько 350 миль) з наміром перехопити мальтійський конвой та раптовим ударом завдати поразки противникові.

27 листопада відбулася битва, яка згодом стала відома як бій біля мису Спартівенто, а з італійського боку — бій біля мису Теулада. Незважаючи на деяку перевагу в силах на початок битви, італійці не наважилися скористатися своєю перевагою та розгромити противника. У цілому морський бій тривав лише 54 хвилини, і обидва флоти, не скориставшись результатами швидкоплинного вогневого контакту між бойовими кораблями, відступили з поля битви.

1942 18 жовтня екіпаж збив з 20-мм зенітної установки німецький винищувач Me 109 поблизу туніського Сфакса.

Див. також ORP Kujawiak (L72) HMS Bramble (J11) HMS Alynbank (F84) HMS Aubrietia (K96) HMS Fowey (L15) Тральщики класу «Алджерін»

Посилання

Література

Gardiner, Robert (toim.): Conway's All the World's Fighting Ships 1922—1946. Lontoo, Englanti: Conway Maritime Press, 1987. ISBN 0-85177-146-7.

Примітки Виноски

Джерела