89-та гвардійська стрілецька дивізія — гвардійське формування (з'єднання, стрілецька дивізія) РСЧА ЗС СРСР, яка брала участь у Німецько-радянській війні.

Повний дійсне найменування, після закінчення війни — 89-та гвардійська стрілецька Бєлгородско-Харківська Червоного Прапора ордена Суворова дивізія. Умовне найменування — польова пошта № 52500.

Історія За мужність та героїзм особового складу 160-ї стрілецької дивізії (160 сд), проявлені в боях з нацистами, 18 квітня 1943 року, було присвоєно почесне звання «Гвардійська» і новий військовий № 89.

Ця дивізія перша, у ЗС СРСР, отримала почесні найменування від двох міст  — 5 серпня 1943 року після звільнення Бєлгорода і 23 серпня 1943 після звільнення Харкова.

Брала участь у звільнені Бєлгорода, Харкова, Яссько-Кишинівській, Варшавсько-Познанської і Берлінській наступальній операції.

Бойовий шлях

1943 рік Дивізія брала участь в битві під Курськом, а потім спільно з іншими з'єднаннями Степового фронту — у звільненні Бєлгорода (5 серпня) та Харкова (23 серпня). За бойові заслуги їй було присвоєно почесні найменування Бєлгородської та Харківської. Розвиваючи наступ, частини дивізії 29-30 вересня з ходу форсували Дніпро і захопили плацдарм на його західному березі в 25 км на південний схід від Кременчука. За цей подвиг 25 воїнів з'єднання удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Після форсування Дніпра дивізія в складі 37-ї, потім 53-й армій Степового (з 20 жовтня 1943 2-го Українського) фронту вела бої за звільнення Правобережної України, діючи на Криворізькому напрямку.

1944 рік За успішне виконання бойових завдань командування 8 січня 1944 дивізія нагороджена орденом Червоного Прапора. У січні — лютому брала участь в Кіровоградській і Корсунь-Шевченківської операції, форсувала річки Південний Буг (19 березня), Дністер (7 квітня) та у взаємодії з іншими дивізіями 5-ї ударної армії 3-го Українського фронту брала участь у звільнені Кишинева (24 серпня). У жовтні дивізія була перекинута до Польщі.

1945 рік У січні, в складі 5-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту проривала оборону нацистів на південь від Варшави. 21 січня перетнула державний кордон Польщі з Німеччиною і 1 лютого форсувала річку Одер. Брала участь в операції по утриманню і розширенню плацдарму в районі Кюстрина в лютому-березні 1945 року. Завершальним етапом бойового шляху дивізії був штурм Берліна, за що вона нагороджена орденом Суворова 2 ступеня.

В останніх боях з нацистами багато воїнів дивізії проявили високу дисципліну, героїзм і мужність. Командир відділення 6-ї стрілецької роти 270-го стрілецького полку сержант А. С. Маніта 23 квітня під час штурму одного з кварталів міста закрив грудьми амбразуру ворожої вогневої точки, яка перегороджувала шлях атакуючим підрозділам. А. С. Маніта посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

За роки війни дивізія завдала противнику великих втрат у живій силі і техніці. 10 880 вояків дивізії нагороджені орденами і медалями, а 55 — удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

1946 рік У період демобілізації СРСР 89 гв.сд була переформована в 89-ту гвардійську механізовану дивізію.

Склад

управління дивізії 267-й гвардійський стрілецький полк 270-й гвардійський стрілецький полк 273-й гвардійський стрілецький полк 196-й гвардійський артилерійський полк 98-й окремий гвардійський винищувально-протитанковий дивізіон. 91-я окрема гвардійська розвідувальна рота. 104-й окремий гвардійський саперний батальйон 158-й окремий гвардійський батальйон зв'язку (6 окрема гвардійська рота зв'язку) 595-й (94-й) окремий медико-санітарний батальйон 93-а окрема гвардійська рота хімічного захисту 745-я (95-я) автотранспортна рота 670-я (92-я) польова хлібопекарня 697-й (96-й) дивізійний ветеринарний лазарет 519-а польова поштова станція (польова пошта № 52500) 437-а польова каса Держбанку СРСР

Действующая армия. Перечни войск. Перечень № 5. Стрелковые, горно-стрелковые, мотострелковые и моторизованные дивизии.

Командування

Командири дивізії (період)

Баксов Олексій Іванович (18.04.1943 — 01.06.1943), полковник Серюгін Михайло Петрович (02.06.1943 — 20.06.1944), полковник Пігін Іван Олексійович (21.06.1944 — 15.07.1944), полковник Серюгін Михайло Петрович (16.07.1944 — 23.04.1945), генерал-майор Колесніков Георгій Якович (24.04.1945 — 09.05.1945), полковник

Командири полків

267-й гвардійський стрілецький полк

Тимошенко Дмитро Кузьмич (18.04.1943 — 25.05.1944) Середа Григорій Олексійович (з 13.06.1943) Красноплахтов Павло Митрофанович (31.05.1944 — 11.11.1944) Іньков Федір Іванович (11.11.1944 — 24.03.1946) Степаненко Федір Омелянович (08.12.1944 — 03.08.1945) Телегін Яків Іванович (з 03.08.1945) Чапаєв Костянтин Васильович (з 24.03.1946)

270-й гвардійський стрілецький полкдо 18 апреля 1943 года — 537-й стрелковый полк 160 сд

Циганков Петро Трохимович (18.04.1943 — 03.05.1943) Прошунін Микола Еммануїлович (13.06.1943 — 13.12.1943), поранений Сергієнко Іван Якович (13.12.1943 — 27.09.1944) Петров Євген Андрійович (з 03.04.1944) Андрєєв Костянтин Юхимович (з 04.05.1945)

273-й гвардійський стрілецький полк

Бунін Василь Васильович (13.06.1943 — 17.09.1943) Смірнов Василь Федорович (17.09.1943 — 29.12.1945), (19 жовтня 1943 майор, в. о. комполка).

Нагороди дивізії

18 квітня 1943 року — «Гвардійська» — почесне звання присвоєно наказом Народного комісара оборони СРСР від 18 квітня 1943 року за виявлену відвагу в боях за Вітчизну, за стійкість, мужність, дисципліну і організованість, за героїзм особового складу; 5 серпня 1943 року — «Білгородська» — почесне найменування присвоєно наказом Верховного Головнокомандуючого від 5 серпня 1943 року за відзнаку в боях при звільненні Бєлгорода; 23 серпня 1943 року — «Харківська» — почесне найменування присвоєно наказом Верховного Головнокомандуючого від 23 серпня 1943 року за відзнаку в боях під час звільнення Харкова; 8 січня 1944 року — Орден Червоного Прапора — нагороджена указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 січня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування при визволенні Правобережної України на криворізькому напрямку і проявлені при цьому доблесть і мужність; червень 1945 року — Орден Суворова 2-го ступеня — нагороджена указом Президії Верховної Ради СРСР за зразкове виконання бойових завдань командування, штурм Берліна і проявлені при цьому доблесть і мужність.

Нагороди частин дивізії:

267-й гвардійський стрілецький Червоного Прапора полк 270-й гвардійський стрілецький Червоного Прапора ордена Суворова полк 273-й гвардійський стрілецький КишинівськийПриказ Верховного Главнокомандующего № 0299 от 7 сентября 1944 года Червоного Прапора 196-й гвардійський артилерійський БранденбурзькийПриказ Верховного Главнокомандующего № 058 от 5 апреля 1945 года полк

Військовослужбовці дивізії, які відзначилися в боях 10 880 вояків дивізії нагороджені орденами і медалями, а 55 — удостоєні звання Героя Радянського Союзу.(Кавалери ордена Слави трьох ступенів) ориг.: Кавалеры ордена Славы трех степеней. Краткий биографический словарь — .: Военное издательство, 2000. Арнаутов Петро Іванович, гвардії старший сержант, помічник командира взводу 267 гвардійського стрілецького полку. Демидов Іван Григорович, гвардії сержант, командир гарматної розрахунку 196 гвардійського артилерійського полку. Кушнарьов Дмитро Пантелійович, гвардії старший сержант, командир відділення 104 окремого гвардійського саперного батальйону. Муртазін Кирило Абдуллович, гвардії старший сержант, командир відділення 104 окремого гвардійського саперного батальйону.

Пам'ять

Примітки

Література Пред. Гл. ред. комиссии А. А. Гречко. «Белгородско-Харьковская стрелковая дивизия» // Советская Военная Энциклопедия (В 8 томах). — М.: Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 421. — 640 с. — 106 000 экз. Белгородско-Харьковская стрелковая дивизия//Великая Отечественная война 1941—1945: энциклопедия /главный редактор генерал армии, профессор М. М. Козлов. — М.:Советская энциклопедия, 1985.- С.81-82 Борисенко Н. Днепровский рубеж: трагическое лето 1941-го. — Могилёв, 2005. Борисенко Н. 1941-й: Пылающие рубежи Днепра и Сожа. — Могилёв: АмелияПринт, 2011. — 660 с. — ISBN 978-985-6891-18-5. Мурадян В. А., «Боевое братство», Москва, 1979. «В боях за Харьковщину», Харьков, «Прапор», 1973, 3-е изд., с. 327—332. Боев М. В боях за Белгород. Воронеж, 1973; Боев М. В боях за Харьковщину. Воспоминания участника Великой Отечественной войны. Изд. 3-е, Харьков, 1973 г.

Посилання Форум о 160 сд/ 89 гв.сд Сайт о 160 сд/ 89 гв.сд 89-я гв. сд 160-я (89-я гв) сд