Східноєвропейські антикомуністичні повстання — повстанські рухи в Центральній та Східній Європі проти комуністичних режимів, створених за умов радянської окупації та підтримки Радянського Союзу, які почалися на заключному етапі Другої світової війни і продовжувалися після офіційного її закінчення.
Найпотужнішими рухами були такі: Українська повстанська армія, воювала до 1956 року. 1956 року відбулася антирадянська революція в Угорщині (ідеологічно виступала проти імперіалізму СРСР, але не проти комунізму та соціалізмуШандор Копачі. Іменем робочого класуFree Hungary Speaks . // Problems of Communism. — 1956. — Vol. 5. — No. 6 (November-December). — P. 7.). Балтійські партизани, відомі як «лісові брати», боролися до своєї ліквідації на початку 1960-х років. Румунський антикомуністичний рух опору вів боротьбу до 1962 року. Польські партизани, відомі як «прокляті солдати», воювали до 1963 року. Болгарські партизани, так звані «горяни», боролися до їх ліквідації на початку 1960-х років. Хорватські партизани, відомі як «хрестоносці», воювали до їхньої ліквідації на початку 1950-х років. Албанські партизани (члени Бали Комбетар і прихильники царя Зогу I) воювали до їх ліквідації на початку 1950-х років. Сербські партизани, які звалися «четники», чинили опір до кінця 50-х років. Словенські партизани боролися до кінця 50-х рр., доки не були ліквідовані. Молдовські партизани воювали до своєї ліквідації на початку 1950-х років. Колишні члени РОНА та прихильники "Локотської Республіки", до 1951 року. Білоруські «чорні коти» боролися до кінця 50-х років.
Див. також Чехословацький антикомуністичний опір Західна зрада
Примітки
Посилання Сергій Рябенко. Україна та Європа проти комунізму: повоєнні рухи опору.— Український інститут національної пам'яті Сергій Рябенко. Україна та Європа проти комунізму: повоєнні рухи опору zbruc.eu