Юзеф Несело́вський (1728 ― 8 березня 1814, Воронча) ― державний діяч Речі Посполитої, останній воєвода новогрудський Великого князівства Литовського, кавалер орденів Святого Станіслава (1772) та Білого Орла (1774).

Біографія Народився у шляхетській сім'ї герба «Коржбок». Прізвище походить від містечка Неселова у польському Помор'їPolski słownik biograficzny. T. 22. Wrocław, 1977, s. 53, 55—56.

Поступово Неселовські переселяються на Підляшшя та Волинь. На початку XVIII ст. брати Казимир і Адам Неселовські опинилися у Великому князівстві Литовському. У середині XVIII ст. до ВКЛ перебрався Міхал Неселовський, котрий займав у 1755 посаду мінського возного. Сини його сина Томаша розселились по Мінському воєводству, і на початку XIX ст. підтвердили своє шляхетство.Национальный архив Республики Беларусь, ф. 319, о. 1. дело 130. лл. 571—574

Юзеф Неселовський народився в сім'ї Адама Неселовського (?-1744) та Анни з роду Березовських. Його дядько, польсько-латинський письменник Казимир Неселовський (бл. 1676—1752), був старостою циринським, маршалком конфедерації Новогрудського воєводства, каштеляном смоленським з 1738 рокуPolski słownik biograficzny. T. 22, s. 56.

Службу Юзеф Неселовський почав із посади старости циринського, котру зайняв після смерті дядька за привілеєм короля Августа III у 1752. До середини 1765 був підкоморієм новогрудським. Згодом призначений чашником великим литовським, а з 11 листопада 1765 після смерті Яна Хрептовича затверджений каштеляном новогрудським, і відтак, сенатором Речі Посполитої.Wolff J. Senatorowie i dugnitarze Wielkiego Ksienstwa litewskiego 1586—1795. ― Kraków, 1885, s. 213

У 1756 вперше обраний послом на загальнодержавний сейм від Новогрудського воєводства. З 1760-х рр. незмінний приверженець партії Чорторийський, яка виступала за суттєві реформи, від них був делегатом на ковінському сеймику. У 1762 обраний депутатом Литовського трибуналу і маршалком Скарбового трибуналу.Pamięntniki Marcina Matuszewicza, kasztelana brzeskiego-litewskego 1714—1765. T. 3. ― Warszawa, 1876, s. 155—159, 160—165, 220

У 1764 Неселовський підписав у Вільно Акт конфедерації ВКЛ, а потім у Варшаві Акт конфедерації Корони Польської і Литви, був депутатом на коронаційному сеймі. У вересні 1764 року першим із новогрудської шляхти підписав згоду на обрання Станіслава Августа королем Речі Посполитої. З 1766 бере активну участь у роботі Скарбової комісії ВКЛ. Після смерті Станіслава Бжостовського, у 1769 отримав Пропойське і Пронське староства, але втратив їх після першого поділу Польщі, коли відмовився присягати Катерині II[Polski słownik biograficzny, t. 22, s. 53.

Під час Барської конфедерації, як приверженець угруповання Чорторийських, не взяв у ньому участь і підтвердив свою симпатію королю Станіславу Августові Понятовському.

У 1773 за рекомендацією князя Юзефа Олександра Яблоновського Неселовський призначений воеводою новогрудським. До нього цю посаду займали 26 людей.Wolff J. Senatorowie i dugnitarze.., s. 40

На екстраординарному Варшавському сеймі 1773 року воевода Неселовський дав згоду на створення комісії для ведення переговорів, вироблення умов миру і визначення кордонів між Росією, Пруссією та Австрією. 17 травня 1773 року, як член цієї комісії, поставив свій підпис під документами Першого поділу Польщі.

У 1775 Юзеф Неселовський обраний членом комісії з розгляду єзуїтських майонтків, потім разом із воєводою вітебським К. Прозором і воеводою смоленським Зеньковичем очолив роботу із врегулювання кордонів королівських економій.Volumina legum. T. 8, s. 6—8, 20, 28, 38, 87, 109, 153, 391, 423

На ординарному Варшавському сеймі 1776 він підписав Акт Генеральної конфедерації. У 1784 Юзеф Неселовський приймав у маєтку Миша — головної резиденції Мишського графства короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського. Юзеф Неселовський із сином Ксаверієм взяли участь у підготовці повстання 1794 року на чолі з Т. Костюшком. Гетьман ВКЛ Симон Косаківський віддав наказ про розшук та арешт полковника Ксаверія НеселовськогоMinakowski M. J. Ci wielcy Polacy to nasza rodzina, wyd. 3, Dr Minakowski Publikacje Elektroniczne. ― Krakow, 2008.

У квітні 1794 року у Вільно створена крайовий уряд — Вища національна Рада Великого князівства Литовського, куди увійшов і Ю. Неселовський. Відтак замість неї утворилась Центральна Депутація ВКЛ, яка складалася із 7 відділів: скраба, порядку, воєнного, безпеки, юстиції, продовольства, освіти. На чолі, поряд із А. Тизенгаузом, У. Горецьким та іншими, стояв і Юзеф Неселовський.Емяльянчык У. Паланез для касінерау. ― Мн., 1994. С. 48-55

Після поразки повстання Ю. Неселовський був схоплений російськими солдатами і на початку листопада 1794 року доставлений до Вільно. Через фельдмаршала М. В. Репніна він подає до Петербурга прохання про помилування, просить прощення, пише, що готовий прийняти присягу, а участь у повстанні пояснює примусом.Емяльянчык У. Паланез для касінерау. С. 141

Російський уряд повернув Неселовському маєтки, він порвав із політикою і проводив дні у селі Воронче на Гродненщині, на відміну від сина, котрий емігрирував до Німеччини і в 1812 році воював у Росії на стороні Наполеона. У наполеонівській армії Ксаверій Неселовський перебував до 1814 року, відтак повернувся додому, де був заарештований і висланий до Вологди. Звідти повернувся у 1837 хворим та осліплим.Kosk H. P. Generalicja polska t. 2 wyd.: Oficyna Wydawnicza «Ajaks», Pruszków 2001; Калубовіч А. Крокі гісторыі: даследаванні, артыкулы, успаміны. ― Беласток — Вильня — Менск, 1993. С. 15

Окрім Воронче, Цирина, Нової Миші, Почепова, Ю. Неселовський володів Сервачом, Дороговим, Малими Жуховичами, Цирином, Мишею (Старою Мишею), Почеповым, тримав у годуванні фільварок Новогрудської економії.Воронча Неселовских

Всього у його власності були 3 містечка, 51 село, 22 фільварка і застінка із загальною чисельністю в 1259 дворів. Одним із їхніх економів у нього був батько Яна ЧечотаНА РБ, ф. 1774, о. 1, д. 147, С. 5-15.Юзеф Неселовский упоминается в «Пані Тадеуші» Адама Міцкевича:

Co by rzekł wojewoda Niesiołowski stary,/Który ma dotąd pierwsze na świecie ogary/I dwiestu strzelców trzyma obyczajem pańskim,/I ma sto wozów sieci w zamku worończańskim.

Сім'я Дружина ― Катажина Масальська з Миші, син ― Франтішек Ксаверій Неселовський (1771—1845), бригадний генерал війська польського.

Примітки

Література

Ryszard Chojecki. Patriotyczna opozycja na sejmie 1773 r., w: Kwartalnik Historyczny, LXXIX, nr 3, 1972, s. 545—562. Kronika powstań polskich 1794—1944, Wydawnictwo Kronika, Warszawa, ISBN 83-86079-02-9, ss. 31 i 36.

Посилання

Генеалогія Юзефа Неселовского