Генера́льна старши́на — це: Вища державна адміністрація в Гетьманщині у 17-18 століттях. Генеральна старшина становила найближче оточення гетьмана. До складу генеральної старшини входили: генеральний обозний, генеральний суддя, генеральний писар, генеральний підскарбій, генеральний хорунжий, генеральний бунчужний, два генеральні осавули. Генеральна старшина брала участь у Генеральній військовій раді, вирішувала найважливіші політичні, адміністративні та військові питання, проводила дипломатичні переговори, відала фінансами і судовими установами, очолювала збройні сили Гетьманщини. Протягом 18 століття права генеральної старшини у вирішенні державних справ України постійно обмежувалися заходами російського уряду. В міру обмеження російським царизмом державних прав України генеральна старшина втрачає свої функції. На початку 80-х років 18 століття генеральна старшина, як адміністративний орган перестав існувати. В період Гетьманату 1918 року — вищий старшинський командний склад Збройних Сил Української Держави, до якого належали генеральний хорунжий, генеральний бунчужний і генеральний осавул.
Див. також Генерал Генерал-квартирмейстер Воєвода Нижча генеральна старшина
Джерела та література Путро О. І. Генеральна старшина // Довідник з історії України
Література В. Горобець. Генеральна старшина // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.133 ISBN 978-966-611-818-2.
Посилання Плецький С. Ф. Генеральна старшина // Українське козацтво: Мала енциклопедія. — Київ: Генеза; Запоріжжя: Прем'єр, 2002. — С. 95—96. — ISBN 966-752-949-5. Генеральна старшина // Генеральний уряд // Юридична енциклопедія