Ліза Тецнер (; 10 листопада 1894, Циттау, Німеччина, — 2 липня 1963, Лугано, Швейцария) — німецько-швейцарська дитяча письменниця та казкарка.

Біографія

Ліза Тецнер була донькою лікаря. У віці 11 років захворіла на коклюш. Сталося ускладнення — запалення лівого колінного суглоба, що викликало параліч коліна. Лише через кілька років лікування Ліза знову змогла рухатися.

У 19 років Ліза, наперекір волі батька і попри слабке здоров'я, почала навчатися у берлінському Соціальному жіночому училищі, бажаючи стати асистенткою у поліції. Вступила до акторської школи Макса Рейнхардта, де відвідувала курси розвитку виразного мовлення і постановки голосу. Також Тецнер була зарахована до Берлінського університету на курс Еміля Мілана, який викладав декламацію. Мілан став головним наставником Тецнер, а також підтримав її захоплення народними казками. Паралельно вона брала участь в молодіжному русі.

У 1917 році Тецнер зустрілася з видавцем Ойгеном Дідеріхсом. Ця зустріч зіграла ключову роль у її житті — Ліза почала подорожувати Тюрингією, Швабією і Рейнською областю, збираючи місцеві казки. Невдовзі написала свою першу книгу «Як розповідати казки».

У 1919 році в Тюрингії Тецнер познайомилася з письменником, членом КПГ Куртом Клебером. У 1921 році вона знову надовго була прикута до ліжка, цього разу через правобічний коксит — хоча і цього разу запалення вдалося вилікувати. У 1924 році одружилася з Клебером. У 1927 році очолила дитячу редакцію берлінського радіо, а з 1932 року відповідала за дитяче радіомовлення на інших радіостанціях також. Окрім цього, зібрала обширную колекцію казок, а з 1928 року сама почала писати дитячі книги.

У 1933 році, не розділяючи нацистську ідеологію, іммігрувала разом із чоловіком у Швейцарію. Книги Клебера були включені нацистами у список книг, котрі підлягали знищенню. Книга Тецнер «Ганс Уріан, або Історія навколосвітньої подорожі» була спалена, а всі інші книги були заборонені.

Тецнер із чоловіком оселилися в місті Карона, по сусідству зі своїм другом Германом Гессе (на тому ж місці до свого від'їзду в Данію жив Бертольт Брехт). Того ж року Тецнер почала писати свій найбільш значущий твір — цикл «Пригоди дітей із дому № 67. Дитяча Одісея», спрямований проти злочинів нацизму, що складається із 9 повістей (остання була написана в 1949 році).

У 1937—1955 роках Тецнер викладала розвиток виразного мовлення у кантональному педагогічному інституті Базеля. У 1938 році була позбавлена німецького громадянства; у 1948 році отримала громадянство Швейцарії.

У 50-х роках активно просувала у Німеччині фантастичну дитячу літературу (особливо «Пеппі Довгапанчоха» Астрід Ліндгрен), яка до цього не користувалася особливим попитом. У 1957 році переклала німецькою мовою роман К. С. Льюїса «Лев, Біла Відьма та шафа».

Твори

Книги, казки і п'єси для дітей

Guckheraus, heißt mein Haus, 1925. Das Märchen vom dicken, fetten Pfannkuchen, 1925. Der Gang ins Leben, 1926. Die sieben Raben, 1928. Hans Urian oder Die Geschichte einer Weltreise, 1929. Der große und der kleine Klaus, 1929. Vom Märchenbaum der Welt, 1929. Der Fußball, 1932. Siebenschön, 1933. Was am See geschah, 1935. Die Reise nach Ostende, 1936. Der Wunderkessel, 1936. Belopazü, 1938. Die schwarzen Brüder, 1940-41 (у 2-х тт.). Sugus Märchenbuch, 1950. Su — Die Geschichte der sonderbaren zwölf Nächte, 1950. Der kleine Su aus Afrika, 1952. Die schwarze Nuss, 1952. Su und Agaleia, 1953. Das Töpflein mit dem Hulle-Bulle-Bäuchlein, 1953. Wenn ich schön ware, 1956. Das Mädchen in der Glaskutsche, 1957.

Erlebnisse und Abenteuer der Kinder aus Nr. 67

Том 1: Erwin und Paul, 1933. Том 2: Das Mädchen aus dem Vorderhaus, 1948. Том 3: Erwin kommt nach Schweden, 1941. Том 4: Das Schiff ohne Hafen, 1943. Том 5: Die Kinder auf der Insel, 1944. Том 6: Mirjam in Amerika, 1945. Том 7: War Paul schuldig?, 1945. Том 8: Als ich wiederkam, 1946. Том 9: Der neue Bund, 1949.

Репортажі, статті, теоретичні праці

Vom Märchenenerzählen im Volk, 1919. Auf Spielmanns Fährten und Wandertagen, 1923. Im Land der Industrie, zwischen Rhein und Ruhr, 1923. Im blauen Wagen durch Deutschland, 1926. Das war Kurt Held. 40 Jahre Leben mit ihm, 1961. Das Märchen und Lisa Tetzner. Ein Lebensbild, 1966.

Редакторські праці

Deutsches Rätselbuch, 1924. Die schönsten Märchen der Welt für 365 und einen Tag (4 Bd.) (= Märchenjahr), München, 1956. Dänische Märchen, 1948. Englische Märchen, 1948. Französische Märchen, 1948. Sizilianische Märchen, 1950. Russische Märchen, 1950. Negermärchen, 1950. Indianermärchen, 1950. Märchen der Völker, 1950. Japanische Märchen, 1950. Türkische Märchen, 1950. Indische Märchen, 1950. Bunte Perlen. Kindergeschichten aus aller Welt, 1956. Das Märchenjahr (2 Bd.), 1956. Europäische Märchen, 1958.

Література

Brauneck, Manfred (Hrsg.). Autorenlexikon deutschsprachiger Literatur des 20. Jahrhunderts. — Reinbek bei Hamburg: Rowohlt, 1984. — ISBN 3-499-16302-0. Killy, Walther (Hrsg.). Literaturlexikon. Autoren und Werke deutscher Sprache. — Bertelsmann Lexikon Verlag, 1991. Kümmerling-Meibauer, Bettina. Klassiker der Kinder- und Jugendliteratur. Ein internationales Lexikon. — Stuttgart/Weimar: J. B. Metzlar, 1999.

Посилання

Tenta, Sabine. Starke Frauen: Lisa Tetzner — Schriftstellerin ( Halter, Martin. Das rote Haus der roten Lisa. // Tages Anzeiger. — 25. Mai 2011 .