Леонід Петрович Іудов (; 12 серпня 1914, Москва, Російська імперія — 10 жовтня 1983, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський актор театру та кіно.
Життєпис Леонід Іудов народився 12 серпня 1914 року в Москві. До трьох років жив у селі, потім повернувся з батьками в Москву.
Навчався на музичному робітфаку при Московській консерваторії, який залишив після року навчання. У 1931 році вступив до ФЗУ Московського авіаційного заводу №39 імені М.Р. Менжинського, де отримав спеціальність слюсаря. Один рік працював на цьому ж заводі, паралельно навчався на робітфаку з режисерським ухилом при Московському державному інституті культури. З 1933 по 1934 роки працював слюсарем-монтажником в гаражі МУРу. У вересні 1934 року поступив в студію при Театрі імені Московської Обласної Ради Професійних Спілок (з 1938 року — Театр імені Моссовєта). Ще під час навчання виходити на сцену театру.
1938 року, після закінчення студії, був прийнятий в трупу театру імені МОРПС.
Дебютував у кіно в 1935 році, виконав невелику роль комсомольця в стрічці «Бєжин луг» Сергія Ейзенштейна.
У листопаді 1939 року Леонід іудової був призваний до лав Червоної армії. Проходив службу спочатку в 34-му запасному стрілецькому полку в Череповці, потім в 611-му стрілецькому полку в Архангельську. У жовтні 1940 року був відправлений у Москву, до складу артистів-військовослужбовців Центрального театру радянської армії, де служив до моменту демобілізації в листопаді 1945 року.
У травні 1946 року був прийнятий в трупу Центрального театру радянської армії, де він пропрацював актором до 1949 року. У 1949 році поїхав працювати актором в Театр Групи радянських військ у Німеччині. Скільки часу він там працював, невідомо.
Леонід Іудов деякий час працював під творчим псевдонімом Свєтлов.
Помер 10 жовтня 1983 року в Москві, похований на Ваганьковському цвинтарі.
Театр Центральний театру радянської армії Йосип — «Приборкання норовливої» Вільяма Шекспіра; льотчик — «День народження» Бориса Турова; Перший — «Казка про правду» Маргарити Алигер; слуга — «Учитель танців» Лопе де Вега; Журавльов — «За тих, хто в морі» Бориса Лавреньова; музикант — «Південний вузол» Аркадія Первенцева; 2-й офіцер — «На останні рубежі» Юлія Чепуріна; Фільмографія
Примітки
Посилання