Мечеть Мухаммеда ( відома також як Синик-калу ( — «пошкоджена вежа»Л. С. Бретеницкий, Б. В. Веймарн. Искусство Азербайджана IV—XVIII веков. — М.: Искусство, 1976. — С. 44.) — мечеть XI століття, розташована в історичній частині міста Баку, Ічері-шехер.
Історія Назва «Синик-кала» мечеть отримала після подій 1723 року, коли військова ескадра російських військ, що складалася з 15 кораблів і очолювана генералом Михайлом Матюшкіним, підійшла з боку моря до міста і вимагала його здачі. У відповідь на знехтуваний ультиматум російські кораблі стали бомбити місто. Один зі снарядів влучив у мінарет мечеті і пошкодив йогоС. А. Ашурбейли. История города Баку. — Б.: Азернешр, 1992. — С. 146. — ISBN 5-552-00479-5.. В ту ж мить піднявся сильний штормовий вітер і поніс парусні судна росіян далеко в море. Населення міста сприйняло це, як божий захист від іноземних загарбників. З тих пір і до середини XIX століття мінарет мечеті не відновлюються, як символ опору.
Це перша на території Азербайджану пов'язана з ісламом споруда, що датується будівельної написом. В Енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона мечеть названа «шахською мечеттю».
Архітектура
Арабомовний напис, що зберігся біля дверного отвору на північній стіні мечеті свідчить, що мечеть побудована устадом-раїсом Мухаммедом, сином Абу-Бекра в 471 році гіджри (1078/1079 рр.). Тобто будівельник був не тільки майстром (Устад), але і раїсом — главою корпорації ремісників.
Мінарет Мінарет примикає до мечеті, побудованій на місці більш давньої, йому сучасної, план якої повторює план початкової. Стовбур мінарету — кремезний, злегка зменшується. Побудований з ретельно обтесаного каменю. Огороджений кам'яними плитами балкончик для муедзина — шерефе підтримують грубуваті, сплощені сталактити карнизу. Завершує стовбур ребристий купол. Усередині стовбура в'ються вузенькі гвинтові сходи. Під карнизом архаїчним куфі написана в'язь коранічного напису. Відзначається, що цей напис і плетіння геометричного орнаменту на плитах парапету балкончику оживляють суворість вигляду мечеті.
Мінарет зведений з місцевого каменю-вапняку грубої тески на вапняному розчині, причому окремі ряди мають різну висоту (верхня світла частина кладки була реставрована в XIX столітті) Г. М. Ализаде. Народное зодчество Азербайджана и его прогрессивные традиции. — Издательство Академии наук Азербайджанской ССР, 1963. — С. 38. — 228 с..
Мечеть в літературі Мечеть згадується в романі Льва Вайсенберга «Молодша сестра»:
Мечеть в мистецтві
Джерела