Міністр оборони Нідерландів () — міністерська посада в уряді Нідерландів. Міністр оборони є членом кабінету Нідерландів і несе відповідальність за загальну політику оборони, а також за її реалізацію. Оборонна політика є частиною політики національної безпеки Нідерландів. З 26 жовтня 2017 року посаду міністра оборони займає Анк Бейлевелд. Згідно з відомостями «5th Round Evaluation Report on the Netherlands» щорічна заробітна плата міністра становить 159 488,89 євро (включаючи преміювання в кінці року та виплати на відпустку).

Опис Герріт Ян Пійман вважається першим міністром оборони ще з часів Батавской республіки. 6 лютого 1798 року він був призначений на посаду міністра війни (), що була аналогом сучасної посади міністра оборони. Головне завдання міністра оборони полягає в координації та керівництві міністерства оборони Нідерландів. Повноваження міністра поширюється на сферу загальної оборонної політики країни, національного і міжнародного розгортання збройних сил Нідерландів, міжнародних відносин (НАТО, ЄС) і кіберзахисту. Решта функцій делегується наступним посадовим особам: генеральний секретар відповідає за громадянські обов'язки керівництва, а начальник оборони відповідає за підготовку і виконання операцій, що виконуються всіма службами збройних сил.

Обов'язки та повноваження міністр оборони Нідерландів має повноваження ставити завдання перед Королівською військовою поліцією Нідерландів і координувати військові операції; керівництво міністерством оборони належить міністру оборони; міністр оборони має право вимагати від генерального інспектора Збройних Сил Нідерландів надавати запитувану інформацію або рекомендації, а також підготовку щорічного звіту, який міністр оборони зачитує перед кожного року третьої середи травня; несе повну відповідальність за військову авіацію, при цьому Управління військової авіації () від імені міністра оборони реалізує на практиці норми закону «про авіацію» (); міністр оборони зобов'язаний бути постійним членом наступних організацій: Рада з міжнародних відносин (), Рада служби розвідки та безпеки (), Рада безпеки (), Рада зі зв'язків з Королівством (); бере участь у внутрішньоміністерських обговореннях; володіє політичною владою і здійснює її від імені уряду Нідерландів, оскільки Конституція країни передбачає, що уряд завжди буде мати вищу владу над збройними силами країни(ст. 97); міністр оборони є юридичним постачальником медичних послуг для співробітників міністерства і всіх військовослужбовців (при цьому генеральний секретар міністерства є адміністративним постачальником медичних послуг); інформує комісію Служби розвідки та безпеки про прийняття рішення щодо присвоєння інформації статусу конфіденційної.

Примітки