Філіпп де Ланнуа (. Philippe de Lannoy, . Philippo de Lannoy; 1514—1553), 2-й князь Сульмони та Ортонамаре — імперський воєначальник, учасник Італійських війн.

Біографія Належав до старовинного фламандського шляхетського роду. Син знаменитого імперського генерала Шарля де Ланнуа, принца де Сульмона, і Франсуази д'Антремон де Монбель.

Сеньор де Санзей, у 1530 році став графом де Венафро.

За прикладом батька, вступив на службу до армії Карла V. Командував іспанською кавалерією у Неаполітанському королівстві. Разом з герцогом Альбою і Жоашеном де Рі брав участь в облозі Туніса і Ла-Голетті у 1535 році, і отримав поранення при облозі Алжира у 1541 році.

У 1544 році, командуючи неаполітанскою кавалерією у частинах князя Салернського, завдав поразки військам генерала Строцці у програній імперцями битві при Черизоле.

У 1546—1547 роках командував легкою іспанською та італійською кавалеріями у Шмалькальденській війні, і відзначився у битві під Мюльбергом.

У 1546 році на капітулі в Утрехті його було прийнято в лицарі ордену Золотого руна.

Сім'я Дружина (1534, Неаполь): Ізабелла Колона (1513, Фонди — 11.04.1570), донька Веспасіано Колонна, 2-го герцога де Траєтто, і Беатріче Аппіано д'Арагони, вдова імперського капітана Людовіко Гонзага «Родомонте», графа Саббьонети

Діти:

Марія де Ланнуа, монахиня Шарль II де Ланнуа (1538—1568), принц де Сульмона. Дружина (1559): принцеса Констанца Доріа дель Карретто (1543—1591), донька Маркантоніо Доріа дель Карретто, князя Мельфи та Священної Римської імперії, і Джованни де Лейва Беатріче де Ланнуа. Чоловік 1): Альфонсо де Гевара, 5-й граф де Потенца; 2) (1571): Альберто Аквавіва д'Арагона, 12-й герцог д'Атрі Проспер де Ланнуа Ораціо де Ланнуа (. 1597), принц ді Сульмона. Дружина (після 1557): Антонія д'Авалос д'Аквино д'Арагона, дочка Альфонсо д'Авалоса д'Аквіно д'Арагони, 1-го князя де Пескари, та Марії д'Арагона, вдова Джан Джакомо Тривульціо, маркіза ді Віджевано Вітторія де Ланнуа (. після 23.12.1594). Чоловік (1569): Джуліо Антоніо Аквавіва д'Арагона, 1-й князь де Казерта

Примітки

Література

Père Anselme. Histoire généalogique et chronologique de la maison royale de France. T. VIII. — P.: Companie des Libraires Assosiez, 1733., p. 76 Maurice J.-B. Le blason des armoiries de tous les chevaliers de l'ordre de la Toison d'Or depuis la première institution jusques à present. — La Haye; Brusselles; Anvers: Jean Rammazeyn; Lucas de Potter, 1667., p. 224 Moréri L. Le grand dictionnaire historique, ou le melange curieux de l'histoire. T. IV. — Basle: Jean Brandmuller, 1733., p. 882

Посилання