Ванланг (в'єтн. Văn Lang, тьи-ном 文郎) — перша держава в'єтів на території сучасного В'єтнаму, легендарна дата заснування якої відноситься до XXIX столітті до н. е. (за іншими джерелами, це було у VII ст. до н. е.), яка проіснувала до 257 року до н. е. Правила країною династія Хонг-банг. Жителів Ванланга називали лакв'єтами.
Історія Про Ванланг відомо дуже мало: правителі-хунгвионги і сама держава були згадані в ціньських і танських джерелахKeith Taylor, The Birth of Vietnam, Appendix A, Appendix B and C.
Засновником Ванлангу був король Хунг Лан, який оголосив себе третім хунгвионгом. Трон передавався у спадок. Хунгвионги були одночасно військовими головнокомандувачами та духовними вождями.
Суспільство Ванлангу було рабовласницьким, деякі дослідники, зокрема, Нгуен Минь Туан () і Ха Ван Тан () вважають, що Ванланг був «селом-державою» з більш чи менш вираженим поділом на дрібні поселення.
Ванланг завершив існування близько 258 року до н. е., коли його завоювало плем'я аув'єтів. Аув'єтський король Тхук Фан розбив останнього хунгвионга й об'єднав землі, назвавши країну Аулак, народ аулакцями, а себе — Ан Зионг-вионгом.
Географія Згідно з книгою , столицею Ванлангу було місто Фонгтяу (), розташоване на території сучасної провінції Футхо.
Зі сходу кордоном слугувало Південнокитайське море; з заходу — місцевість Батхук (), що належить тепер Сичуаню; з півночі — озеро Дунтінху, а з півдня — озеро Тон (), яке відокремлювало Ванланг від Чампи. Згідно з книгою Чан Чонг Кіма «», країна була поділена на 15 бо (районів, ), описаних у таблиці: НазваСучасне розташуванняФонгтяу (Phong Châu)провінція ФутхоТяуд'єн (Châu Diên)Фуклок (Phúc Lộc)стара провінція ШонтейТанхинг (Tân Hưng), територія провінцій Футхо і ТуєнкуангВудінь (Vũ Định)Каобанг і ТхайнгуєнВунінь (Vũ Ninh)БакніньЛукхай (Lục Hải)ЛангшонНіньхай (Ninh Hải)Куанг'єн, частина провінції КуангніньЗионгтуєн (Dương Tuyên)ХайзионгЗяоті (Giao Chỉ)Ханой, Хинг'єн, Намдінь і НіньбіньКиутян (Cửu Chân)ТханьхоаХоайхоан (Hoài Hoan)НгеанВ'єттхионг (Việt Thường)Куангбінь і КуангчіКиудик (Cửu Đức)ХатіньБіньван (Bình Văn)невідомо Кожним бо правив лактионг (Lạc Tướng), який зазвичай належав до королівської родини. В бо влилися традиційні матріархальні села і сільськогосподарські угіддя, кожним бо керував «ботінь» (Bộ Chính), зазвичай — старійшина племені.
У Короткій історії В'єту зазначається, що Ванланг ділився на 10 районів з такими ж назвами, як у «Короткій історії В'єтнаму» (Зяоті, Вунінь, В'єттхионг, Ніньхай, Лукхай, Хоайхоан, Киутян, Біньван, Киудик, Ванланг), та п'ять районів, названих інакше (Куаннінь (), Зянінь (), Тхангтуєн (), Тансионг (), Нятнам ()).
Економіка Економіка була заснована на поливному рисівництві, ремеслах, полюванні, збиранні, рибальстві. Добре було налагоджене лиття бронзи. Знамениті донгшонські барабани з бронзи, на яких зображували будинки, одяг, традиційні заняття, з'явилися близько 600 року до н. е. Хунгвионги правили за допомогою радників, які контролювали поселення навколо кожного зрошуваного поля, організовували будівництво і ремонт канав, регулювали подачу води.
Крім культивування рису, люди Ванлангу вирощували боби, горох, батат і зерно, банани, апельсини, мандарини, лічі, кокоси; овочі та баштанні культури: капусту, баклажани, кавуниМхитарян С. А. История Вьетнама. — М.: «Наука», 1983. — С. 27. — 302 с. — 5000 экз.. Тримали худобу, переважно, буйволів, курей і свиней. Мистецтва гончарства і плетіння з бамбука, робота зі шкірою і ткацтво з прядива, джуту і шовку досягло високого рівня. Вже в правління династії Хонг-банг в'єти вміли готувати рибний соус і бань чунги, а також чорнили зуби.
Транспортними засобами слугували довбані човни, на яких ходили річками й каналами.
Примітки