Ма́я Са́нду (; 24 травня 1972, Рисіпень, Фалештський район Молдавської РСР) — молдовська державна і політична діячка. Президент Молдови з 24 грудня 2020 року.

Лідер партії «Дія і Солідарність» (ПАС), прем'єр-міністр Молдови з 8 червня до 14 листопада 2019 року.

Санду була міністром освіти з 2012 до 2015 року й членом парламенту Молдови з 2014 до 2015 і 2019 року, була обрана спільною кандидаткою від проєвропейських партій PPDA і ПАС на посаду президента Молдови на виборах 2016 року, однак програла в другому турі проросійському кандидатові від партії соціалістів Молдови Ігорю Додонові з результатом 48 % проти 52 %.

На президентських виборах 2020 року в другому турі, 15 листопада, Санду набрала 57,63 % (938 тис. виборців) і була обрана президентом Молдови. Була переобрана на президентських виборах 2024 року, де набрала 55,35 % голосів.

Життєпис

Народилася 24 травня 1972 року в Рисіпені, Фалешти, в родині Емілії та Григорія Санду.

У 1989—1994 рр. здобула спеціальність «менеджмент» в Академії економічних досліджень Молдови (ASEM).

У 1995—1998 рр. спеціалізувалась на міжнародних відносинах в Академії державного управління (AAP) в Кишиневі.

2010 року закінчила Школу управління імені Джона Кеннеді при Гарвардському університеті.

Кар'єра З 2010 по 2012 р. працювала радницею виконавчого директора Світового банку у Вашингтоні, округ Колумбія.

24 липня 2012 до 2015 р. була міністром освіти Молдови. Почала впровадження цілого ряду реформ, зокрема змінила регламент проведення національних іспитів. Була введена посилена система контролю процесу складання іспиту, у багатьох центрах встановлені металошукачі на входах до центрів складання іспитів на ступінь бакалавра, усі авдиторії були оснащені камерами відеоспостереження. Водночас усі екзаменаційні роботи учнів і учениць, яких помітили в списуванні, анулювалися, а самі вони позбавлялися права перескладання іспитів у додаткову сесію.

23 липня 2015 року Ліберально-демократична партія розглядала Санду як кандидатку на посаду прем'єр-міністра Молдови, наступницю Наталії Герман і Кирила Габурічі. Наступного дня після того, як оновлена проєвропейська коаліція запропонувала Санду умови її призначення на цю посаду, було сплановано від'їзд глави Національного банку Молдови Доріна Дрегуцану й державного прокурора Корнеліу Гуріна. Зрештою, Валерій Стрелець був висунутий на посаду прем'єр-міністра Молдови.

23 грудня 2015 року створила платформу «У ногу з Маєю Санду» (), яка згодом стала політичною партією під назвою «Дія і Солідарність» ().

За даними деяких опитувань 2019 року, Санду входила до трійки політичних осіб Молдови, що мають довіру. Останнє опитування, проведене Фондом громадської думки, показує, що Санду є другою політичною особою, якій довіряють 24 % опитаних, слідом за Ігорем Додоном — 26 % опитаних. Однак інші опитування ставлять її нижче, на 6-му місці. Мая Санду вбачає майбутнє Молдови в продовженні зближення з Європою, натомість її опонент має проросійську позицію.

Президентські вибори 2016 31 серпня 2016 року офіційно висунута на посаду президентки Республіки Молдова Національною політичною радою, також того ж дня була створена ініціативна група збору підписів, яка нараховувала 99 осіб від Ігоря Гросу. 2 вересня Центральна виборча комісія зареєструвала ініціативну групу. 22 вересня до ЦВК було подано 24 832 підписи на підтримку кандидатки на ПАС — Маї Санду (мінімально допустима кількість — 15 тис., а максимум — 25 тис.). 29 вересня Мая Санду була зареєстрована як учасниця виборів, враховуючи те, що 22 181 підпис було визнано дійсним.

У жовтні 2016 року була проєвропейською кандидаткою на президентських виборах в Молдові. Працюючи на проєвропейській платформі дій, вона була однією з двіх, які дійшли до другого туру виборів. У першому турі, який відбувся 30 жовтня і в якому взяли участь 9 кандидатів і кандидаток, Мая Санду зуміла набрати 549 152 голосів (38,71 %), поступившись лише Ігорю Додону, який зумів набрати 47,98 % голосів. З огляду на те, що більшість із 50 % + 1 голос у першому турі ніхто з кандидатів і кандидаток не здобули, 13 листопада 2016 року відбувся черговий тур між Маєю Санду та Ігорем Додоном. У другому турі Мая Санду посіла 2 місце, цього разу набравши 766 593 голосів (47,89 %), тоді як Додон — 834 081 голос (52,11 %).

Прем'єр-міністр

На парламентських виборах 2019 року ППА Санду разом зі своїм союзником ППДА на чолі з Андреєм Нестасе сформували виборчий блок ACUM і отримали 26 зі 101 місця в парламенті Молдови. 8 червня 2019 року Мая Санду була обрана прем'єр-міністром Молдови в складі коаліційного уряду з ПСРМ. У той же день Конституційний суд Молдови оголосив неконституційним її призначення на цю посаду, а також призначення уряду Республіки Молдова, що спровокувало конституційну кризу 2019 року. Проте 15 червня 2019 року Конституційний суд переглянув і скасував свої попередні рішення, оголосивши кабінет Санду створеним відповідно до Конституції.

Наступного дня вона закликала до відновлення громадського порядку, відмовляючи громадян і громадянок від відвідування місцевих мітингів. У червні 2019 року вона зняла березневу заборону 2017 року колишнього прем'єр-міністра Павла Філіпа на офіційні візити урядовців до Росії. В одному зі своїх перших інтерв'ю іноземним ЗМІ вона оголосила про намір вимагати від Мінфіну США додати Влада Плахотнюка в список Магнітського. У серпні Санду звернулася в Державну канцелярію з проханням підготувати проєкт указу, в якому 23 серпня оголошено Європейським днем ​​пам'яті жертв сталінізму і нацизму замість звичайного Дня визволення. Проти цього указу виступив її партнер по коаліції, ПСРМ, коли президент Молдови й екслідер ПСРМ Ігор Додон оголосив, що відсвяткує дату в старому стилі, відхиливши пропозицію Санду.

11 липня 2019 року в статусі прем'єр-міністра Молдови зустрілася в Києві з президентом України, розпочавши свою промову українською мовою.

16 липня 2019 року Мая заявила, що 25 % жителів Молдови в опитуваннях виступають за возз'єднання з Румунією, але це питання має вирішуватись на референдумі. Є й партії, що діють в цьому напрямку, запевняючи, що тільки об'єднання з Румунією в єдину державу може поліпшити ситуацію в Молдові. Поміркована позиція Санду пов'язана з тим, що політики, які відкрито підтримують об'єднання Молдови й Румунії, тобто є радикальними уніоністами, певною мірою вже не мають попиту. Прорумунські виборці стали більш прагматичними й це дозволяє Санду розраховувати на їхні голоси, відкрито не підтримуючи об'єднання з Румунією.

При Маї Санду Молдова почала робити кроки в бік ЄС, оскільки Санду має проєвропейську позицію.

Мая Санду була відсторонена від посади прем'єр-міністра 12 листопада 2019 роки після вотуму недовіри. Вона залишалася доглядачем офісу до формування нового уряду.

Міжнародні зустрічі як прем'єр-міністра ДатаКраїнаМістоДжерело2 липня 2019РумуніяБухарест3-4 липня 2019БельгіяБрюссель11 липня 2019УкраїнаКиїв16 липня 2019НімеччинаБерлін22 серпня 2019ЛитваВільнюс11 вересня 2019СШАВашингтон

Президентські вибори 2020 На президентських виборах 2020 року Санду знову балотувалась, рішення приймалося в її партії. Цього разу партії, що підтримали її на виборах 2016 року, в альянсі, який став Блоком ЗАРАЗ, висунули своїх кандидатів: Тудора Деліу (PLDM) та Андрея Нестасе (PPDA).

30 вересня після успішної перевірки підписних листів Центральна виборча комісія (ЦВК) зареєструвала Маю Санду кандидаткою на президентських виборах.

У першому турі виборів Санду набрала найвищі результати, 36,16 %, випередивши тодішнього президента Додона на 3,5 %. Наступного дня після оголошення результатів кандидати від правих Андрей Нестасе, Октавіан Цику, Дорін Кіртоаке та Тудор Деліу висловили свою підтримку Санду в другому турі.

У другому турі, що пройшов 15 листопада, і в якому змагалися Додон і Санду, Мая Санду здобула перемогу над Ігорем Додоном, так за підсумками обробки бюлетенів її відрив від опонента становить 15,9 %, що робить її першою жінкою-президентом в історії незалежної Республіки Молдова. Згідно з даними Центральної виборчої комісії, після обробки всіх протоколів Мая Санду перемогла на виборах з результатом 57,7 % голосів, у суперника Ігоря Додона — 42,2 %.

Президентство 20 листопада 2020 року президент Мая Санду заявила, що російські військові мають піти з Придністров'я, а Крим — це Україна.

3 грудня того ж року парламент Молдови, більшість у якому мають соціалісти і соціалістки, схвалив закон, яким позбавив президентку Санду контролю за Службою інформаційної безпеки. Згідно з рішенням, головна розвідувальна спецслужба країни переходить під парламентський контроль, а директора установи законодавчий орган буде призначати на 5 років. Вранці того ж дня в центрі Кишинева пройшла акція протесту проти передачі СІБ під контроль парламенту. Учасники і учасниці акції скандували «Справедливість для людей» та «Додон йди». Крім того, керівна коаліція прийняла закони про надання офіційного статусу російській мові та повернення дозволу на трансляцію російських каналів. У відповідь Санду виступила з вимогою відставки уряду та дострокових парламентських виборів. Але вже 28 квітня 2021 р. Конституційний суд повернув Санду повноваження, які забрав в неї парламент.

Перший візит Санду на посаді президента був до Києва. Свою промову Санду почала українською. Продовживши румунською, вона зазначила, що прагне відновити дружбу між країнами на вищому рівні. Також під час зустрічі із В. Зеленським президентка і президент двох країн домовились створити Раду президента України та президентки Молдови як постійний формат співпраці для розв'язання питань двостороннього порядку денного. Пізніше у спільній заяві президентки і президента було підтверджено зацікавленість стати частиною ініціативи Тримор'я. 15 січня під час відеоконференції за участю дипломатичного корпусу Молдови Санду заявила, що передусім необхідно налагодити відносини з сусідніми державами 2017 року: Румунією та Україною. Іншим важливим партнером, з яким слід «перезавантажити» відносини, є Євросоюз.

20 квітня 2021 року Мая Санду закликала перейменувати молдавську мову на румунську. У декларації незалежності Молдови мова вже давно названа румунською, а згідно з Конституцією вона молдавська. Внести зміни молдавська влада повинна була ще 2017 року, коли їх підтримав Конституційний суд. Санду підкреслила, що розроблені відповідні програми, які допоможуть жителям і жителькам Молдови вчити румунську мову. Також, за її словами, увага приділятиметься мовам нацменшин — гагаузькій та українській. Противником реформи виступив проросійський політик, колишній президент країни Ігор Додон. Він стверджував, що молдавська та румунська — дві різні мови, і пропонував винести це питання на референдум.

28 квітня президентка Санду оголосила про розпуск опозиційного парламенту та призначила дострокові вибори на 11 липня. На цих виборах партія Маї Санду «Дія і солідарність» отримала монобільшість у парламенті — понад 52 % голосів, тоді як партія соціалістів та комуністів Додона була другою з результатом 27,36 % голосів виборцівв Молдові: партія Санду отримує монобільшість.

18 травня Мая Санду закликала Росію вивести свої війська з Придністров'яСанду закликала РФ вивести свої війська з Придністров'я.

19 серпня 2022 р. Мая Санду підписала закон про інформаційну безпеку, яким заборонила російську пропаганду по ТБУ Молдові заборонили російську телевізійну пропаганду.

27 червня того ж року Санду прибула з офіційним візитом до Києва. Вона відвідала Бородянку, Бучу та Ірпінь і зустрілась з президентом ЗеленськимПрезидентка Молдови Мая Санду прибула до Києва.