Портно́в Андрі́й Володи́мирович (27 жовтня 1973, Ворошиловград — 21 травня 2025, Посуело-де-Аларкон, Іспанія) — український проросійський політик і юрист. Народний депутат України V—VI скликань (2006—2007, 2007—2010). Заслужений юрист України (2004). Не обіймаючи офіційних державних посад, до своєї смерті мав великий неформальний вплив на судову системи України, тісні зв'язки з адміністрацією Януковича і офісом президента Зеленськогоhttps://censor.net/ua/photonews/3160206/budu_peretvoryuvaty_na_shmatok_layina_vyvernu_navyvorit_yak_portnov_pogrojuye_spivrobitnykam_gpu_foto.

У 2005—2010 роках керував юридичним департаментом передвиборчого штабу Юлії Тимошенко. З 2 квітня 2010 до кінця лютого 2014 — керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента Віктора Януковича та заступник (з 24 січня 2014 перший заступник) глави Адміністрації Президента України.

Під час Революції гідності був дотичний до прийняття «диктаторських законів 16 січня». Одразу після Революції гідності, наприкінці лютого 2014 року, виїхав з України. У 2014—2015 роках перебував під санкціями ЄС. Спершу жив у Росії, потім переїхав до Відня (Австрія), займався адвокатською діяльністю. 19 травня 2019 року повернувся в Україну. Незважаючи на відсутність, 15 січня 2020 року Печерський суд Києва визнав, що Портнов проживав на території України протягом останніх 5 років.

Проти Портнова було заведено низку кримінальних справ, багато з яких він виграв у суді. 2018 року українські слідчі почали розслідування про можливу причетність Портнова до анексії Криму, а СБУ відкрило справу за статтею «Державна зрада», яку було закрито 15 серпня 2019 року.

З 2021 року знаходився під візовими та фінансовими санкціями США у зв'язку з причетністю до масштабної корупції в Україні.

21 травня 2025 року Портнова було застрелено в передмісті Мадрида, Посуело-де-АларконВбивця чекав біля школи, пострілів було кілька: нові деталі вбивства ексрадника Януковича Портнова.

Життєпис Народився 27 жовтня 1973 у ВорошиловградіПортнов Андрей Владимирович . ЛІГА.Досье 1990 року закінчив Луганську середню школу № 50. У 1991—1992 роках проходив строкову військову службу у Збройних силах СРСР та України.

У 1993—1994 роках працював юрисконсультом ТОВ «Юрліт Лтд» у Луганську, одночасно навчаючись на заочному відділенні юридичного факультету Східноукраїнського державного університету. Потім неповні два роки — юристом АП «Луганська нафтобаза».

У 1996 році очолював у Луганську юридичну фірму «Укрінформправо». У 1999 році закінчив університет.

У Державній комісії з цінних паперів У січні 1997 року почав працювати в Києві в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Спершу головним спеціалістом відділу методології та стандартизації обліку та звітності управління корпоративних фінансів. Через кілька місяців був призначений заступником начальника контрольно-правового управління, начальником відділу правозастосування.

З вересня 1997 по грудень 2001 займав у комісії керівні пости: помічника голови, начальника управління корпоративних фінансів; помічника голови, керівника групи помічників і радників голови; начальника управління корпоративних фінансів.

З січня 2002 по травень 2003 року був директором юридичної фірми «Портнов і партнери», що спеціалізувалася на послугах у сфері інвестиційного бізнесу, корпоративного управління, приватизації та ринку цінних паперів. Пізніше фірму було перейменовано на «Корпоративні технології». Саму фірму та Портнова неодноразово звинувачували у проведенні рейдерських захоплень майна у 2002—2010 роках

У червні 2003 року повернувся до Державної комісії і до липня 2004 року працював першим заступником виконавчого секретаря (керівника центрального апарату). З липня 2004 по липень 2005 року — член комісії.

У 2004 році Указом Президента України Портнову було присвоєно звання «Заслужений юрист України».

У парламенті У липні 2005 року повернувся до адвокатської діяльності, якою займався до квітня 2006 року. Після корупційного скандалу в Україні у вересні 2005 року представляв у суді інтереси держсекретаря Олександра Зінченка, який звинуватив главу Ради національної безпеки і оборони Петра Порошенка та його оточення в корупції. Судовий розгляд закінчився на користь Порошенка.

Перед парламентськими виборами 2006 Портнов потрапив до списку Блоку Тимошенко та під час виборів очолював юридичний відділ фракційного штабу, був обраний народним депутатом Верховної Ради V скликанняТатьяна Шахматова. .

На дострокових парламентських виборах у 2007 році повторно пройшов у парламент за списком БЮТ, ставши депутатом Верховної Ради України VI скликання Увійшов до парламентського комітету з питань правосуддя. У 2008 році обраний заступником глави фракції БЮТ.

У парламенті існувала неформальна «група Портнова», до якої крім Портнова входили Святослав Олійник, Валерій Писаренко та Володимир Пилипенко.

У серпні-вересні 2008 року за дорученням Юлії Тимошенко працював над спільними з Партією регіонів законопроєктами, що послаблювали владу президента Віктора Ющенка . У 2008 році разом з юридичною командою не допустив проведення дострокових парламентських виборів. Займався супроводом газових контрактів у Москві у 2009 році.

30 травня 2009 року, за квотою юридичних вищих навчальних закладів, рішенням ІІІ Всеукраїнського з'їзду представників вищих навчальних закладів та наукових установ обраний на шестирічний термін членом Вищої ради юстиції України.

В Адміністрації Президента України Після поразки Тимошенко на президентських виборах 2010 року захищав її інтереси у Вищому адміністративному суді. Згодом заявляв, що вважав звернення до суду недоцільним і зайнявся справою під тиском Тимошенко. Після президентської кампанії припинив юридичне обслуговування БЮТ і подав у відставку з посади заступника керівника фракції БЮТ.

2 квітня 2010 року прийняв пропозицію від президента Віктора Януковича обійняти посаду заступника глави Адміністрації Президента України та керівника Головного управління з питань судової реформи та судоустрою. У БЮТ перехід Портнова в адміністрацію Януковича сприйняли негативно.

У квітні 2011 року, у ході адміністративної реформи, був переведений на посаду радника Президента та керівника Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента.

У 2011 році очолив групу з розробки проєкту нового Кримінального процесуального кодексу України, що був прийнятий парламентом у квітні 2012 року і набрав чинності у листопаді. Провідниками ідей щодо змін законодавства, ініційованих Андрієм Портновим, у парламенті та соціумі були народні депутати Валерій Писаренко, Володимир Пилипенко та Святослав Олійник. Про них говорили як про «групу Портнова». Андрій Портнов про новий кодекс сказав, що він «запроваджує змагальну модель кримінального провадження європейського типу». В експертів та правозахисників було чимало зауважень та застережень щодо нового Кодексу. З одного боку, це був крок вперед у порівнянні зі старим «радянським» кримінально-процесуальним законодавством, але з іншого, новий Кодекс заклав низку проблем, які породжують перепони для руху України до правового законодавства.

Євромайдан та «диктаторські закони 16 січня»

Андрія Портнова називають ініціатором розробки «диктаторських законів» від 16 січня 2014 року, які значно обмежували конституційні права громадян України і були направлені проти Євромайдану. Ухвалювалися ці закони більшістю тогочасного парламенту з порушенням регламенту — без обговорення, підняттям рук, без використання системи «Рада».

Сам Портнов заперечував причетність до розробки законів «16 січня».

24 січня 2014 року Указом № 39/2014 Президент Янукович призначив Портнова першим заступником глави Адміністрації ПрезидентаУказ Президента України № 39/2014. Про призначення А. Портнова Першим заступником Глави Адміністрації Президента України«Батько судової реформи» Портнов став першим заступником глави АПЯнукович призначив Портнова першим заступником глави АП.

24 лютого 2014 року Портнов виїхав з України. Він заявив, що на нього було вчинено замах.

28 лютого 2014 року Генеральна прокуратура України скерувала вимогу до Міністерства внутрішніх справ та СБУ з вимогою негайно затримати осіб, які причетні до масових вбивств активістів у центрі міста Києва в період з 18 по 22 лютого 2014 року в цьому списку перебував і колишній заступник голови Адміністрації Президента Андрій ПортновГенпркуратура доручила затримати.

Еміграція 2014 року з цивільною дружиною Анастасією Валяєвою виїхав у Росію. З 2014 року родина Портнова почала скуповувати нерухомість у Москві та Підмосков'ї. Зокрема, на Валяєву було оформлено будинок на 900 м2 у селищі Тимошкіно під Москвою, на цивільну тещу Портнова Лідію Валяєву — 2000 м² у бізнес-центрі «Мосфільмовський». Ними Лідія Валяєва володіє разом із компанією родини Анатолія Торкунова — соратника Міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова.

Згодом переїхав до Відня, займався адвокатською діяльністю. З 27 серпня до 5 жовтня 2018 року керував проросійським телеканалом NewsOne, отримавши від Володимира Мураєва (батька Євгена Мураєва) 100 % акцій каналу.

Повернення до України 20 лютого 2019 року Печерський суд Києва на вимогу адвоката Портнова встановив для слідчих Генпрокуратури термін у один місяць для завершення досудового розслідування та прийняття процесуальних рішень у кримінальних провадженнях стосовно Портнова. Адвокат повідомив, що провадження від 6 березня 2014 року вже триває чотири роки і 10 місяців і «порушує розумні терміни». Генеральна прокуратура України відмовилася виконувати рішення суду про закриття до 20 березня всіх кримінальних проваджень проти Портнова і подала клопотання про роз'яснення зазначеного рішення суду.

Ситуацію прокоментував колишній заступник голови СБУ генерал-майор Віктор Ягун:

18 квітня 2019 року Портнов опублікував проєкт указу президента Зеленського про дострокові парламентські вибори і розпуск Верховної Ради. У штабі кандидата Зеленського заперечили співпрацю із Портновим та Оленою Лукаш.

У квітні 2019 року Портнов повідомив, що «приєднується до всіх, хто констатує поразку Порошенка» і висловив припущення, що Порошенка чекає «або еміграція, або кримінальне переслідування». Він повідомив, що «в травні вже буде в Україні».

19 травня 2019 року повернувся в Україну. Виконавчий директор Українського інституту майбутнього Віктор Андрусів звинуватив Генерального прокурора Юрія Луценка у бездіяльності, оскільки Портнов вільно повернувся і не викликався на допити, зокрема щодо «диктаторських законів 16 січня». Луценко у відповідь написав: «А у вас є докази про скоєний ним злочин?». 20 травня Портнов заявив, що його охороняють українські правоохоронці.

27 травня Портнов заявив, що подав до ДБР четверту заяву із проханням відкрити кримінальне провадження проти колишнього президента Порошенка. Держбюро розслідувань зареєструвало заяву Портнова щодо президента Петра Порошенка. Портнов заявив, що вважає Порошенка причетним до «державної зради, спроби захоплення державної влади, перевищення влади та службових повноважень».

У червні 2019 року поновився професором у КНУ ім. Шевченка на кафедрі конституційного права юридичного факультету. Через це студенти університету Шевченка влаштували 20 червня протести біля «червоного» корпусу За їх наслідком керівництво вишу, зокрема ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський зачитав у присутності студентів та представників преси наказ про скасування попереднього наказу щодо призначення Андрія Портнова на посаду професора на кафедрі конституційного права юридичного факультету.