Балабуха Кім Хомич (6 грудня 1936, Старе Мажарове — 6 листопада 2006, Харків) — поет, літературознавець, викладач, професор кафедри української та світової літератури Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, перекладач. Брат поета Анатолія Хомича Балабухи.
Біографія Народився 6 грудня 1936 року в селищі Старе Мажарове (що на межі з дніпропетровським Приоріллям, тепер це Зачепилівський район) на Харківщині. Батьки (батько — Хома Васильович та мати Софія Гаврилівна) були вчителями, що з малечку надихало Кіма Хомича на вчителювання.
Освіта
Випустившись зі школи вирішив продовжити справу батьків та закінчив Красноградське педагогічне училище.
Вищу освіту продовжує здобувати на філологічному факультеті у Харківському державному педагогічному інституті ім. Г. С. Сковороди. По завершенню навчання вчителює у Красногорадському педагогічному училищі, згодом залишається працювати у своєму інституті і стає до викладацької діяльності з 1967 року.
За хрущівської відлиги працював у обкомі комсомолу, був і сам членом ВЛКСМ.
У 1975 році захистив кандидатську дисертацію.
Помер 6 листопада 2006 року в Харкові.
Літературознавча діяльність Як літературознавець обрав собі для наукового дослідження поетичні течії 60-70 років.
За виступи 1968 року на захист української мови та надруковану статтю про твір Олеся Гончара «Собор» мав переслідування з боку правоохоронних органів.
Є співупорядником та автором коментарів до чотирьохтомника українського поета, перекладача та драматурга Ігоря Леонтійовича Муратова (батька чоловіка відомої кінорежисерки Кіри Муратової).
Творчий шлях У студентські роки почав друкуватись, спочатку в районній газеті, а потім в обласних, таких як:
«Ленінська зміна» «Соціалістична Харківщина» «Літературна Україна» Потім почав публікувати свої твори вже в республіканській пресі та журналах і альманахах: «Березіль» «Дніпро» «День поезії» (1959) «Голоси молодих» (1969) «Поезія» (№ 4 за 1969 рік) «Березова криниця: Молода поезія РРФСР» (1972) «Вітрила» «Здраствуй, Харьков» (1975) «Солдати миру» (1978)
Також окрім поезії мав численні рецензії та краєзнавчі дослідження. Автор книжок:
«України слава — Україні слово» (1992) «Двом вікам полтаво-харківського відродження — інтерпритації «Енеїди» (1998) «Квітка-Основ'яненко та Харківщина»
Примітки
Джерела Череватенко Л. В. Балабуха Кім Хомович // Слобожанська муза. Антологія любовної лірики XVII-ХХ століть (українська). Редакційна рада: Балабуха К.Х, Бойко В. С., Боровий В. І., Ковальова О. П., Перерва А. А., Сапеляк С. Є., Сторожук А. П. Харків: Майдан. 2000. с. 449—454. Балабуха, Кім Поет, літературознавець, викладач ХДПУ ім. Г. С. Сковороди [Текст] / Кім Балабуха // Хрестоматія з літератури рідного краю — Х , 2001. — С. 387—388.
Див. також Проф. К. Балабуха про поезію Павла Тичини (Літературна фонохрестоматія професора К. Балабухи) П. Тичина — Гаї шумлять (викон. проф. К.Балабуха) (Підготовано до 120 річчя з Дня народження П. Г. Тичини.)