Ка́по — ув'язнений німецького концентраційного табору, призначений СС для нагляду за примусовою працею інших ув'язнених та для виконання інших адміністративних завдань.
«Капо» називали категорію табірного активу, що знаходилася за ієрархією нижче оберкапо і вище за бригадирів, могли виконувати функції старости барака, наглядача. В німецьку мову слово було запозичене з італійської мови: ( — голова) і вживалося у південній Німеччині. Перша офіційна посада капо була започаткована у Дахау. Великі табори мали також «оберкапо» — актив, вищий за статусом від звичайного капо. Актив капо поповнювався в основному за рахунок карних злочинців, особливо німців, рідше — «табірних ветеранів». Через співпрацю з нацистською адміністрацією капо не користувалися пошаною, але мали владу над простими в'язнями.
Етимологія Слово «капо» могло походити від італійського слова, що означає «голова» або «бос», . За версією словника Дуден, воно походить від французького слова, що означає «капрал» (). (Перекладено з: ) Журналіст Роберт Д. Макфадден вважає, що слово «капо» походить від німецького слова , що означає «табірний капітан». Інша інтерпретація полягає в тому, що це абревіатура від «Kameradschaftspolizei» (товариська поліція)., рецензія на книгу Opfer und Täter zugleich? Ревіталь Людвіг-Кедмі
Роль у концтаборі У широкому сенсі капо в нацистських концтаборах — це актив концентраційних таборів, привілейований прошарок в'язнів, що здійснював безпосередній, низовий контроль за повсякденним життям інших. Привілейоване становище капо підкреслювалося максимальною наближеністю умов їх життя і побуту до нормальних службовців: актив жив окремо від простих ув'язнених в опалюваній частині бараку, отримував посилене харчування (особливо завдяки можливості розподіляти продукти, що виділяються для всіх в'язнів, на свою користь), користувався цивільним одягом і добрим взуттям, мав можливість підтримувати власну чистоту і гігієну. В обмін на ці послаблення режиму нацистське керівництво концтаборів чекало від капо жорстоких і ефективних дій відносно простих в'язнів, підтримки жорстокої дисципліни, виконання робочих норм за допомогою залякування і насильства. Капо, як правило, були такими ж жорстокими до простих ув'язнених, як і нацистська охорона концтаборів.
Значення та спадщина Німецька історикиня Карін Орт писала, що важко уявити більш віроломний захід, ніж спроба СС делегувати здійснення терору та насильства самим жертвам. Ойґен Коґон, відвертий противник нацизму з довоєнної Німеччини та вцілілий в'язень концентраційного табору Бухенвальд, писав після війни, що система концентраційних таборів значною мірою завдячувала своєю стабільністю кадрам капо, які взяли на себе щоденне управління табором і звільнили персонал СС. Абсолютна влада була всюдисущою. За словами Коґона, система дисципліни та нагляду швидко б розпалася без делегування повноважень. Суперництво за наглядові та складські посади було для СС можливістю налаштовувати в'язнів один проти одного. Звичайні в'язні перебували під подвійною владою: СС, які часто майже не з'являлися в таборі, та в'язнів-капо, які були там завжди. Як єврейська образа У XXI столітті термін капо використовується як образа, особливо щодо євреїв, яких вважають недостатньо прихильними до Ізраїлю чи сіонізму. У 2017 році Девід Фрідман, який незабаром мав стати послом США в Ізраїлі, вибачився за те, що назвав прихильників правозахисної групи Джей-стріт «набагато гіршими за капо».
Хоча існує поширена думка, що всі капо були євреями, це не так. Капо були представниками різних національностей, які перебували в концентраційних таборах.Тезаурус Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії (скорочено), с. 146 Примітки
Джерела KZ Mauthausen Central Administration