Курземе (; , ; «земля куршів») — історичний регіон у Латвії. Розташований на заході країни, на березі Балтійського моря.
Основні міста — Вентспілс (колишня Віндава), Лієпая (Лібава), Пілтене (Пільтен), Кулдига (Гольдінген), Талсі (Тальзен), Салдус (Фрауенбург).
Історична батьківщина куршів, одного з балтійських народів, на базі якого сформувалися сучасні латиші. Південний західний край історичної Лівонії. У VIII ст. став місцем експансії вікінгів, а в XII ст. — німців-хрестоносців, які заснували тут свої державні утворення. У XIII — XVI ст. був розділений між Лівонським орденом і Курляндським єпископством. З 1561 року перебував під владою Курляндсько-Семигальського герцогства і самоврядного Пільтенського повіту. 1795 року приєднаний до Російської імперії, перетворений на Курляндську губернію. 1918 року увійшов до складу новоствореної Латвійської республіки. У 1940—1991 роках перебував під радянською окупацією. Після розпаду СРСР став частиною відновленої Латвії.
Площа — 13,6 тисячі км². Населення — близько 243 тисяч осіб (2018).
Назви Курля́ндія (, , ) — історична німецька назва, запозичена більшістю європейських мов; дослівно означає «Курська земля», «земля куршів» Куро́нія () — латинська середньовічна назва. Ку́рземе () — сучасна латиська назва, переклад німецької історичної назви. Курамо () — лівонська назва. Куршас () — литовська назва. Куурінмаа () — фінська назва. Курса (Ducmane, Kristīne, Vēciņš, Ēvalds, Nauda Latvijā, Latvijas Banka, 1995, p. 233 ) — інша латиська назва
Географія
Розташована на узбережжі Балтійського моря. У середньовіччі входила до складу Лівонського ордену. У 1561–1795 роках належала герцогству Курляндії і Семигалії. В нову добу анексована Російською імперією. У новітньому часі стала частиною Латвійської республіки. Найбільше місто — Вентспілс (Віндау).
Курляндія розташована на Заході Латвії. Вона займає територію Вентспільського, Кулдизького, Лієпайського, Салдуського, Талсинського та Тукумського районів. Під Курляндією також розуміють більший край, який охоплює власне Курляндію, а також Семигалію та Селію.
Північно-східний кордон краю проходить по річці Західна Двіна, яка відокремлює його від регіонів Латгалії та Відземе. Північні землі Курляндії омиваються водами Ризької затоки, а західні — Балтійським морем. На півдні край межує з Литвою. Курляндія лежить між 55° 45′ й 57° 45′ північної широти і між 21° й 27° східної довготи.
Площа Курляндії становить 27.286 км², з яких 262 км² складають озера. Рельєф переважно рівнинний, з низинами та болотами. Територія покрита густими лісами — ялицями, соснами, березами і дубами. Висота краю над рівнем моря не перевищує 213 м. Єлгавська рівнина ділить Курляндію на дві частини — західну та східну. Перша — родюча і густозаселена, друга — менш родюча і менш заселена.
Курляндією протікає близько сотні річок, з яких лише три є судноплавними — Західна Двіна, Лієлупе та Вента. Вони течуть у північнозахідному напрямку й впадають до Балтійського моря.
Завдяки численним озерам та болотам клімат Курляндії вологий. Дуже частими бувають тумани. Літо прохолодне, а зими — суворі та холодні.
Історія
Земля куршів — етнографічної частини латвійського народу. Також в Курляндії проживають ліви, давнє фінське населення Латвії до приходу балтів. 1230 захоплена німецьким Орденом мечоносців; християнізація куршів й лівів 1237–1561 рр. у складі німецької держави Лівонський орден 1561–1795 рр. Герцогство Курляндії і Семигалії в залежності від Великого Князівства Литовського (1561—1569 рр.) і згодом від Речі Посполитої 1658–1660 рр. власність Швеції 1795–1917 рр. у складі Курляндської губернії Російської імперії 1918–1940 рр. у складі Латвійської держави 1940–1991 рр. у складі СРСР З 1991 р. — у складі Латвійської республіки
Адміністративний поділ Краї Краї станом на 2020 рік.
від 2009 Українською Латиською Айзпутенський крайAizputes novads Алсунзький крайAlsungas novads Броценський крайBrocēnu novads Дундазький крайDundagas novads Дурбський крайDurbes novads Гробіньський крайGrobiņas novads Кандавський крайKandavas novads Кулдизький крайKuldīgas novads Мерсрагський крайMērsraga novads Ніцький крайNīcas novads Павілостський крайPāvilostas novads Прієкулеський крайPriekules novads Ройський крайRojas novads Руцавський крайRucavas novads Салдуський крайSaldus novads Скрундський крайSkrundas novads Талсинський крайTalsu novads Вайньодський крайVaiņodes novads Вентспільський крайVentspils novads
Населення Роки Мешканці Латиші Москвини Білоруси Українці Поляки Литовці Євреї Татари Німці Цигани Естонці Інші 1881. 306 058 241 205 3 923 москвини москвини литовці 3 293 23 622 0 30 383 738 126 2 768 % 100.00 78.81 1.28 1.08 7.72 0.00 9.93 0.24 0.04 0.90 1897. 339 845 265 777 8 521 384 263 6 661 8 230 16 372 143 31 779 570 461 684 % 100.00 78.21 2.51 0.11 0.08 1.96 2.42 4.82 0.04 9.35 0.17 0.14 0.19 1920. 282 453 234 558 2 146 700 ? 3 749 8 636 14 396 ? 16 676? 466 1 126 % 100.00 83.04 0.76 0.25 1.33 3.06 5.10 5.90 0.16 0.40 1925. 286 650 242 193 3 638 393 ? 3 148 3 962 14 883 ? 15 112 887 429 2 005 % 100.00 84.49 1.27 0.14 1.10 1.38 5.19 5.27 0.31 0.15 0.70 1930. 288 092 246 309 3 162 992 ? 3 378 4 348 12 900 ? 14 215 ? 372 2416 % 100.00 85.50 1.10 0.34 1.17 1.51 4.48 4.93 0.13 0.84 1935. 292 659 253 096 3 306 1 318 214 3 705 3 702 12 012 ? 12 789 986 359 1 133 % 100.00 86.48 1.13 0.45 0.07 1.27 1.27 4.10 4.37 0.34 0.12 0.40 1989. 366 381 235 271 84 143 11 608 15 783 3 112 9 593 576 593 470 1 898 298 3 036 % 100.00 64.22 22.97 3.17 4.31 0.85 2.62 0.16 0.16 0.13 0.52 0.08 0.81 2000. 322 242 234 774 52 979 7 761 9 499 2 709 9 227 302 315 495 2 060 199 1 922 % 100.00 72.86 16.44 2.41 2.95 0.84 2.86 0.09 0.10 0.15 0.64 0.06 0.60 2011. 279 383 213 372 40 042 5 602 6 770 1 882 7 060 177 189 406 1 638 152 2 093 % 100.00 76.37 14.33 2.00 2.42 0.67 2.53 0.06 0.07 0.15 0.59 0.05 0.76
Цікаві факти 24794 Курланд — астероїд, названий на честь краю.
Примітки
Джерела Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918. . S. 895—921.
Посилання
Kurzeme // kurzemesregions.lv. B. Kurzeme // Apriņķu un pagastu apraksti (1937). Vidzemes, Latgales, Kurzemes un Zemgales ģerboņu likums . Rīgā 2012.gada 11.aprīlī.