Суча́вський повіт () — адміністративна одиниця у складі Буковинського округу (1786-1849) та Герцогства Буковина (1849-1918). Адміністративний центр — місто Сучава.

Розташування Сучавський повіт — південно-східний повіт Герцогства Буковина. На півночі межував з Серетським повітом, на заході — з Ґурагуморським. На сході та півдні межі повіту збігалися з австрійсько—румунським кордоном, за яким знаходилися жудеці: , та .

За часів Габсбурзької монархії За часів Габсбурзької монархії місто Сучава вперше набула статусу центру адміністративно-територіальної одиниці в 1775 році, коли Чернівецький генералат було реорганізовано в Дистрикт Буковина, у складі якого утворено Сучавський дистрикт. Після приєднання (1786) краю до Королівства Галичини та Володимирії у статусі Буковинського округу, Сучавський дистрикт було розділено на: Серетський і Сучавський дистрикти, та Довгопільський окіл. 1 серпня 1794 року дистрикт Сучава було реорганізовано в Сучавський повіт, який складався з 12 околів по 10 громад. Адміністративна одиниця Герцогства Буковина У 1849 Буковинському округу було надано статус коронного краю. Після адміністративної реформи 1850 року Сучавський повіт був одним з 15 повітів Герцогства Буковина, а реформи 1865—1867 років — одним з 11. Станом на 1868 рік Сучавський повіт складався з населених пунктів судових повітів Сучава (налічував 37 367 мешканців, площа 9,25 миль) і Ґурагумора (налічував 21 545 мешканців, площа 13,88 миль).Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. Jahrgang 1868, XLI. Stück, Nr. 101: Verordnung vom 10. Juli 1868, die Durchführung des Gesetzes vom 19. Mai 1868 (Reichs-Gesetz-Blatt Nr. 44) in Böhmen, Dalmatien, Oesterreich unter und ob der Enns, Steiermark, Kärnthen, Bukowina, Mähren, Schlesien, Tirol und Vorarlberg, Istrien, Görz und Gradiska betreffend. Однак 1 жовтня 1903 року судовий повіт Ґурагумора був виділений у новоутворений Ґурагуморський повіт.Reichsgesetzblatt für die im Reichsrath vertretenen Königreiche und Länder 1893, XLI. Stück, Nr. 134: „Kundmachung des Ministeriums des Innern, betreffend die Theilung der politischen Amtsbezirke Radautz und Suczawa und Errichtung einer neuen Bezirkshauptmannschaft in Gurahumora in der Bukowina“ У Сучавському повіті в 1900 році чисельність населення становила 55 741 особу. Серед населення в 1900 р. було 11 269 русинів-українців (18 %), 11 549 осіб розмовляли німецькою (18,5 %), 37 522 румунською (59,6 %) та 1 870 іншими мовами (3 %). Повіт у 1900 р. займав площу 569,32 км², включав судовий повіт з 41 гміною (самоврядною громадою) та 27 фільварками. Повіт за переписом 1910 року налічував 49 населених пунктів, об'єднаних у 41 гміну (самоврядну громаду) та у судовий повіт. Площа повіту становила 569 км², проживали 66 827 осіб. За віросповіданням: 5 278 римо-католиків, 1 026 греко-католиків, 41 вірмено-католик, 51 470 православних, 228 вірмено-православних, 1 602 лютерани, 7 кальвіністів, 560 липованів, 6 614 юдеїв. За національністю: 11 723 німці, 24 чехи-моравці-словаки, 1 636 поляків, 6 327 українців, 46 529 румунів, 169 угорців, 419 чужоземці.Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung. Щодо чисельності румунського населення 1910 року історики зауважили його завищення внаслідок «значної фальсифікації перепису 1910 року» румунською владою.

Рік Жителі Німецькомовні Україномовні Румунськомовні Інші мови 1869 69.023 1880 76.210 15.185 8.101 48.356 3.545 1890 83.250 17.695 10.137 51.387 3.500 1900 62.447 11.549 11.269 37.252 1.870 1910 66.827 11.723 6.327 46.529 2.248

Самоврядні громади на 1910 рікAllgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 402 Судовий повіт Сучава

Балачана Босанче (складається з Босанче і Булая 1 Ант.) Бунешти Бунінці Хілішені (Стирбец) Данила Ґаврени Гатна Іпотешти Іцкани Бангоф Якобешти (складається з Ґурасольче і Якобешти (Фаґодістен)) Калинівці Єнакого Калинівці Купаренка (складається з Калинівці Купаренка і Василяки) Команешти Костина Липовен (Соколинці) Лісаура Літені Людігумора Мерицея (складається з Кляйнмерицей і Мерицея) Міговені Мітока-Драгомірна Нойіцкани Паргоуц Петроуц Реусені (складається з Пояна Сільона і Реусені) Романешти (складається з Ракова і Романешти) Рус Манастьора (складається з Лункушора) і Рус Манастьора) Рус Плавалар (складається з Гряцка і Рус Плавалар) Рус Поєне Санкт Іліє Секурічені Скея Слободзія (Милишивці Нижні) Солонець Строєшти Сучава (складається з Булая і Сучава) Тешоуц Теодорешти Уйдешти Захарешти </div>

Перша світова війна Під час Першої світової війни територія повіту неодноразово займалася російськими військами. Протягом цього часу повітом керував призначений окупаційною владою намісник («начальник уезда»).

Після падіння Австро-Угорщини

6 листопада 1918-го року останній Буковинський крайовий президент граф Йозеф фон Ездорф офіційно передав владу у повітах де переважна більшість мешканців становили румуни (зокрема Сучавському) представнику румунської громади Аурелу Ончулу. Однак Румунське королівство, спираючись на шовіністичні кола серед лідерів місцевої румунської громади, не визнала розподілу Герцогства Буковина за етнічною ознакою, і прагнучи заволодіти всім краєм, розпочала військову операцію, підсумком якої стала анексія всієї Буковини. З 1919 року Сучавський повіт було реорганізовано в , який (як й інші повіти) до 1925 року зберігався у тих самих межах. Відповідно до закону від 14 червня 1925 р., жудець Сучава був розширений за рахунок частини жудеця Ґурагумора (до 1919 - Ґурагуморський повіт), який було ліквідовано та розділено між жудецями Сучава та .

Примітки