Номос — релігійна, етична, правова або традиційно-обумовлена норма, яка має обов'язковий, загальнозначимий та незмінний характер. Номос — з 4 століття до н. е. — постанова особливих законодавчих комісій. Номос — в філософії: світовий закон, в цьому значенні вперше реконструюється у Геракліта; закон природи — у перипатетиків і епікурейців; в етиці та теорії природного права — антитеза природи; в теорії держави — поняття, протилежне свавіллю та насильству. Номос — давньогрецька назва музичних творів, призначених для сольного виконання без музики або в супроводі кіфари Центр «Номос»